Зарубіжна література - статті та реферати - 2021
Загальна характеристика літературного процесу 17 ст.
Головне, що характеризує історію Європи 17 ст. — це перехідність та криза епохи. Руйнуються столітні устрої, феодальні відносини все ще зберігають своє панування, але в самому феодалізмі назрівають гострі протиріччя, які передбачають неминучий розвал старої системи. В епоху Відродження ці зміни сприймалися як звільнення від догм середньовіччя, гніту церкви, відкриття естетичної значущості людини і природи. Але в пізньому Відродженні ці зміни почали сприймати як крах і кризу епохи. Проте навіть тоді митці зберегли ілюзорну віру в торжество гуманістичних ідеалів хоча б в далекому майбутньому.
17 ст. місця для такої віри вже не залишило. На зміну приходить інший світогляд, який водночас відштовхується від старого, але й наслідує його. Сприяв цим змінам і прорив у науці. Схоластика уступала місце експериментальним методам. На зміну окремим геніальним прозрінням і здогадкам ренесансної науки приходить систематизація і накопичування знань. У цей період значно змінюється уявлення про будову Всесвіту, він розширюється завдяки Ґалілею і Копернику. З’являється розуміння того, що людина не може осягнути всього, що Всесвіт розвивається швидше, ніж людина може зрозуміти чи наздогнати його. Митці 17 ст. свідомо відкидають ренесансний гуманізм, але це не означає, що ідеали мистецтва 17 ст. антигуманістичні. Міняється лише форма гуманізму. В 17 ст. на перший план виступає розум, інтелект. Постає цілий культ розуму. У цей період характерною є ідейна й естетична боротьба. Вона відобразилася у 2-ох напрямах цього часу: бароко і класицизмі, які були одночасно і стилями, і мистецькими напрямами, і художніми системами. Обидві художні системи пройшли довгий шлях формування і розвитку. Наприклад, найважливіші положення класицистичної естетики були закладені в поетичних трактатах італійських теоретиків 16 ст., тлумачів Аристотеля. Риси бароко були виражені в маньєризмі пізнього Відродження, коли була втрачена віра у високе призначення людини. А світ розумівся як щось ненадійне і хитке.