Зарубіжна література - статті та реферати - 2021

Класицизм як художня система. Філософські основи, естетичні засади, представники

Класицизм — це художня система, головним завданням якої є наслідування античності.

Хронологічні рамки — 2-га половина 16 ст. (перші прояви) — 17 ст. (розквіт / високий класицизм) — 18 ст. — (просвітницький класицизм) — початок 19 ст. (поступове зникнення)

В основі класицизму лежить філософія раціоналізму (культ розуму) Рене Декарта (в Декарта була ідея про те, що людина народжується з набором ідей, які впродовж життя розвиває або знаходить у світі, найважливішою є ідея Бога, Бог — це явище, яке людина не може придумати сама Таке формулювання сильно вплинуло на літературу, художні тести і мистецтво загалом). У текстах класицизму основним конфліктом був конфлікт між розумом і почуттями, який завжди мав розв’язатися на корись розуму. У класицизмі перевага надавалась розуму над почуттями, раціональному над емоційним, загальному над особистим. З одного боку класицизм проявляє велику увагу до внутрішнього світу людини, її психології, а з іншого — герої класицистичних творів позбавлені індивідуального, уособлюють лише загальнолюдські риси і виступають як абстракції людської сутності. Тут розмежування особистого й суспільного життя розглядається як вічне протиріччя людської природи. Це вплинуло на спосіб побудови характеру героїв — виділення одної, найосновнішої, визначальної риси в кожному героєві. Відбувається така собі типізація. Такий інтерес до свідомості і внутрішнього світу нерідко змушував ігнорувати зовнішні обставини, так, античні герої в трагедіях часто поводяться як дворяни 17 ст.

У творах класицизму має бути чіткий і ясний сюжет, чіткий поділ на добрих і злих героїв, чітка і зрозуміла мова. Твір має бути лаконічним. Мистецтво, зокрема літ-ра має бути дидактичним (повчальним). У класицизмі виступали проти надмірної орнаментальності, поетичності мови, вишуканих метафор і порівнянь, каламбурів та інших засобі, які затемнюють зміст.

Принципи естетичної системи класицизму запозичені з античності. Зокрема це принципи «Поетики» Аристотеля, принципи «Плеяди» і «Поетики» Юлія Цезаря Скаліґера. Античність ставала абсолютом та ідеалом, який не можна перевершити. За своєю природою класицизм вимагав цензури, аби перевіряти подібність творів до античних, наявність у них античних принципів.

Жанри класицизму ділилися на високі й низькі.

Високі: епопея, трагедія, ода (покликані втілювати історичні й державні події, показувати життя монархів, полководців, міфічних героїв)

Низькі: сатира, байка, комедія, казка, афоризм (через низькі жанри показували типових людей за допомогою алегорії)

Для театру і драматургії обов’язковим було дотримання правила «трьох єдностей»: часу (1 доба), місця (єдиний простір), дії (єдина сюжетна лінія)

Провідною країною класицизму стає Франція, там він був проголошений офіційним напрямом. В інших країнах Європи класицизм представлений окремим письменниками, а от в Іспанії він взагалі не прижився.

Представники: Франсуа Малерб (оди, сонети, станси), П’єр Корнель (трагедії, комедії), Жан Расін (трагедії), Жан-Батист Мольєр ( комедії, дивертисменти, комедії-балети), Жан де Лафонтен (байки, поеми, новели)



На нашому Youtube каналі публікуються відео скорочених творів класиків зарубіжної літератури. Переходьте на канал, підписуйтесь та слідкуйте за новими публікаціями. Кожен день ми додаємо щось новеньке.