Зарубіжна література - статті та реферати - 2021

Гріммельсгаузен. «Сімпліцій Сімпліціссімус»

Великим представником демократичної лінії роману був Ганс Якоб Крістоф Гріммельсгаузен (бл. 1622-1676). Всі його твори виходили під різними псевдонімами, зазвичай анаграми його імені. Він як ніякий інший письменник 17 ст., був пов'язаний з життям і долею німецького народу і виявився виразником справжнього народного світогляду. Творчість його представляє собою художній синтез всього попереднього розвитку німецької розповідної прози і різноманітних іноземних літературних впливів, його романи — яскравий приклад своєрідності німецького бароко. Вершиною його творчості є роман «Сімпліціссімус» (1699), дуже насичений подіями.

В глухому селі на краю лісу він пасе овець, нагріваючи на волинці. Раптове вторгнення в садибу ландскнехтів перериває мирний потік життя. Починається тернистий шлях знайомства героя зі світом, він опиняється в дрімучому лісі, де зустрічає Відлюдника і залишається у нього жити. Він навчає Сімпліція грамоти, роз’яснює початки християнської віри (ідеї неостоїцизму). Після смерті Відлюдника він стикається з реальним світом, де його чекає протилежний бік. Втрачає наївність. Дорога все приводить його до солдатів. Повернувшись в рідні місця, дізнається що його справжнім батьком був Відлюдник. Він починає подорожувати, а повернувшись — йде в гори і сам стає відлюдником. Потім знову мандрує, терпить корабельну аварію, живе на безлюдному острові.

Роман написаний у формі автобіографії героя-розповідача, це слугує ілюзією правдивої розповіді про пережиті події. У романі розповідається про долю молодої людини у період Тринадцятирічної війни. Ім’я головного героя промовисте: у перекладі Сімпліцій означає «простак», «дивак» - це звичайна людина 17 ст., така, якою її зробили фатальні обставини і тяжкі випробування війни та післявоєнного часу. В роман закладена ідея випробування, але трактується інакше, ніж в придворно-історичному романі: переживши вплив різних людей, він залишається вірний своїй людській сутності. Герой суперечливий, досить складний образ, він має постійну вдачу, здатний на добрі вчинки, але й на ганебні також. Автор показав реальне життя не тільки Німеччини, а й інших країн Європи; змалював жахи Тринадцятилітньої війни, становище різних верств суспільства — від селян до аристократів. Основним композиційним принципом твору є контраст. Автор протиставляє високе й буденне, вигадку й реальність, праведне й гріховне життя. Тісний зв'язок з народною творчістю і народним життям; поєднання реалістичних і фантастичних елементів; думка про щасливу об’єднану Німеччину без війни визначає гуманістичний пафос роману. «Сімпліцій» - роман великого соціального значення, який з неабиякою повнотою відображає суперечливу кризисну епоху німецької історії.