Зарубіжна література - статті та реферати - 2021

Просвітництво

Просвітництво визначають як загальнокультурний ідеологічний рух, який охопив усі сфери людської діяльності і був спрямований проти монархічних режимів, феодальної ідеології й культури, кріпосництва, церковних догм і моралі.

Кант: «Май мужність користуватися власним розумом»

Девід Юнг: «Головний ворог розуму - забобони»

Джон Локк: «Свобода — недоторканність особистості і власності»

Вольтер: «Клімат, уряд, релігія — три речі, що впливають на свідомість людей»

Філософський аспект. Провідною ідеєю Просвітництва є розум, який опановує природу, адже вона «побудована розумно» й може бути пізнана раціональним шляхом. Розум заради прогресу, наукового і технічного пізнання, релігійної терпимості, відстоювання прав людини і громадянина, відмови від догматів. Діячі епохи вважали, що природа створена за мудрими і гармонійними законами, і боролися за природний порядок речей у суспільстві, за утвердження «царства розуму», що ґрунтуватиметься на «природній рівності» людей. Новий лад з цих позицій розцінювався ними як повернення до природи, її гармонії. Героєм часу, ідеальною людиною вони проголосили «природну людину», яку протиставляли людині «цивілізованій», вихованій на старих засадах. Природа створила людину за своєю подобою, уклала в неї природні моральні принципи: прагнення до щастя, добра, істини, краси, самовираження і самовдосконалення, розумової і фізичної діяльності тощо. Негативно на людину відповідно впливають нерозумні умови життя, погане виховання, навколишня суспільна дійсність.

Найбільш впливовою вважається теорія сенсуалізму англійського мислителя Джона Локка: важливим джерелом пізнання дійсності вважав поряд із розумом чуттєвий досвід, свідомість у його понятті є результатом впливу зовнішнього світу на органи чуттів людини, які ніколи не помиляються, відповідно, розум, що збагачується безпосередньою чуттєвою інформацією, також не помиляється. Своєю теорією Дж. Локк визнавав, по-перше, рівність усіх людей від природи, право кожного на свободу, власну думку і, по-друге, роль суспільства у вихованні особистості.

Науковий аспект сприяв виникненню терміну космополітизм (людина мандрівна, свобода руху у просторі) Численні географічні експедиції не лише допомагають краще пізнати земну кулю, а й сприяють змінам у світогляді людей. Звіти географів, натуралістів, записки мандрівників у перші десятиліття 19 ст. стають помітною частиною духовного життя, впливають на вироблення естетичних уявлень.

Категорія свободи — одна з категорій Просвітництва.

Культурологічний аспект. Письменники одночасно з філософами активно розвивали ідеї Просвітництва, надаючи важливого значення літературі як засобу перебудови і перевиховання суспільства. Такі завдання визначили спрямування їх естетичних пошуків, своєрідність художнього методу, зумовили активну позицію митця. Слід наголосити на одному з аспектів поглядів Вольтера, що вплинув на подальший розвиток усієї естетики Просвітництва. Це постановка і розробка проблеми естетичного виховання, де мистецтву відводилась провідна роль. Ідейність епохи, пріоритет думки над словом сприяли інтелектуалізації творів, входженню в літературу таких наук, як філософія, психологія, етика, естетика, географія та ін. Таке єднання відбувалося в різних формах: через авторські відступи, вставні розділи, посвяти, листи (романи Г. Філдінга, Дж. Свіфта, Вольтера, Д. Дідро та ін.). Хоча автори і розраховували на освіченого читача, але доносили думки доступно і зрозуміло, керуючись естетичним принципом ясності думки й ясності форми. Особливого значення надавалось філософії, адже більшість із просвітителів були одночасно мислителями і письменниками (Вольтер, Дідро, Руссо, Шіллер, Гете та ін.).