Зарубіжна література - статті та реферати - 2021
Специфіка «художньої правдивості» в рококо
Рококо — художній напрям гедоністичного ґатунку, що обстоює культ грації, шляхетності, витонченого естетизму. Перебуваючи толерантним до людських недоліків та намагаючись зрозуміти весь комплекс людської натури, стиль рококо створив спеціальну концепцію особистості. Прихильний до конформізму, цей напрямок залишається недидактичним, оскільки він не засуджує людину за гріхи, а трактує їх як «оману серця». У художній правдивості, яка властива рококо можна помітити потяг героїв до насолоди, терпимість до людських слабостей, спроби аналізу психології та моралі людської цивілізації. Людина постає двоїстою, добро і зло співіснують у ній одночасно вона є недосконалою. Заміст складних метафор бароко до літератури приходять вишукані метонімічні форми, класичні канони порушуються фрагментарністю. Дрібнички різного роду переважають у сюжетах літературних творів. Новаціями рококо є: - людина через осмислення її психології, - викриття приватних аспектів життя, - ілюзорність замість дійсності.