Зарубіжна література - статті та реферати - 2021

Дж. Свіфт та Д. Дефо як найяскравіші імена епохи Просвітництва

Джонатан Свіфт та Даніель Дефо безперечно є одними з найяскравіших імен епохи Просвітництва. Обидва вони створили два шедевральних романи які і по сьогоднішній день є символами епохи просвітництва та канонами письменництва. Два герої — Лемюель Гуллівер та Робінзон Крузо стали відомими завдяки своїм незвичайним подорожам та пригодам. Подорож Гуллівера є за своєю метою просвітницькою, заради пізнання пригод, жаги знань. Герой бажає подорожувати заради багатства вражень, досвіду, заради самої подорожі. Після своїх складних пригод і важких випробувань на шляху повернення додому пригоди так само манять його.

Робінзона так само як і Гуллівера манять пригоди. Він відчуває дику пристрасть до моря і морських подорожей, до пригод і жодним чином не бажає для себе нічого інакшого ніж подорожі. Проте Робінзон більше хоче бути не простим матросом який вчиться морській справі з нуля. Його більше приваблює роль звичайного пасажира, який платить за проїзд і з комфортом подорожує. Робінзон мандрує з країни в країну, переживає різноманітні нещастя поки не дістається берегів Бразилії і не починає займатися плантаторством. Нарешті він починає розуміти батькові роздуми про «золоту середину» в житті, проте знову пускається в подорож для того щоб доставити негрів для роботи на плантаціях з Африки до Бразилії.

В романі про Робінзона Крузо детально розкривається образ «природної людини», не зіпсованої цивілізацією та її комфортом і примхами. Розкривається проблема людини та цивілізації, етичні проблеми та проблеми расової рівноправності.

Ще одним немаловажливим в подорожі Робінзона на острів є праця. Він вчиться працювати, вирощувати хліб, виготовляти посуд та інструменти. Тут проглядається експеримент: чи зможе людина, яка індивідуально зіштовхнулась з такою проблемою залишитись людиною і далі, та не втратити свого єства.

«Мандри Гуллівера» є одночасно пародією на різноманітні романи-подорожі, а також романом-утопією. Гуллівер мандрує з однієї фантастичної країни в іншу, в проміжках між подорожами повертаючись до свого дому. Не дивлячись на любов до мандрів він завжди пам’ятає про свій рідний дім і мріє туди повернутись і повертається після чергової, насиченої мандрівки. В кожній з відвідуваних героєм країн ми бачимо зображення дещо нереального, фантастичного світу проте кожна з них показує картину світу в якому ми живемо, з його інтригами, брехнею та підлабузництвом та дещо утопічну реальність під яку маскується дійсність. Ми бачимо людей в їх справжньому світлі. Кожна картина світу стоїть в цьому романі на своєму місці і через призму зображеного Дефо світу ми бачиму нашу об’єктивну реальність і те, до чого ще маємо прямувати.