Зарубіжна література - статті та реферати - 2021

Жанрове новаторство Шіллера - драматурга

Художній метод Шіллера відбив всю складність літературного процесу кінця XVIII ст. В ньому переплелися риси сентименталізму, просвітницького реалізму, класицизму, тенденції романтизму. Знайомлячись зі «штюрмерськими» драмами Шіллера («Розбійники», «Підступність і кохання»), з їх гуманістичними мотивами та мотивами боротьби проти тиранії, гострим суспільно-політичним пафосом, необхідно відзначити характерні для драматурга патетичність і тенденційність, прагнення до створення складних характерів, суперечливої психології. Прослідкуйте за розвитком теми «благородного розбійника» в драмі «Розбійники», зверніть увагу на те, що літературні ремінісценції у ній поєднуються з актуалізацією основного конфлікту героїв - братів Моор, в чому - особливості розв'язки драми. Звернувшись до іншої ранньої п'єсою Шіллера - «Підступність і любов», слід особливо виділити жанрове новаторство драми, в якій стихія трагічного співвіднесена з бюргерським. Дослідники підкреслюють майстерність композиції «Підступність і кохання», стрімкість розгортання дії, відгомони шекспірівської трагедії «Ромео і Джульєтта» в сюжетній лінії, але проблематика шіллерівської п'єси насичена морально-соціальною актуальністю. Аналізуючи драми другого етапу творчості Шіллера («Дон Карлос», «Марія Стюарт»), потрібно зрозуміти поєднання в них історичного матеріалу та умовної «конструкції», класицистичній прагнення до загальності конфлікту і просвітницької актуальної проблематики.

До середини 80-х рр. Шіллер відмовляється від принципів «Бурі і натиску». Він оновлює жанр балади, домагаючись надзвичайної яскравості і пластичності у відтворенні історичної обстановки, досягаючи високого психологізму у зображенні характерів. У баладах повною мірою позначилася майстерність драматурга: в основі кожної з них лежить гострий драматичний конфлікт. Їх головна проблематика - моральна, філософська, естетична.

Суспільно-етичні принципи в дусі ідей штюрмерства почали складатися у Шіллера ще в роки його перебування у Карловій школі. Їх соціальною основою був протест проти кріпосничого правління, справжня віра в можливість республіканського образу правління. Шиллер оригінально випрацював тему розбійників, показавши їх об’єктивно поставленими поза законом. Місце дії «Розбійників» змінюється майже в кожній з 15 сцен. Досить великий й часовий простір - приблизно 2 роки Семилітньої війни. Основні герої драми — розбійники, маси плебейства. В дусі естетики «Бурі та натиску» автор виділяє образ відомого героя-одинака Карла Мора. В «Розбійниках» чітко відображено особливості побудови світу. Ненависть до тиранії, любов до Вітчизни та простим людям були досить актуальними в пору назрівання опозиції феодальному абсолютизму. Форма розгляду моральних проблем носить суб’єктивний характер, героїв представляють як уособлення добра та зла. Сила «Розбійників» стала яскравим прикладом викриття пороків феодального устрою — розврату, підлості, продажності. Радикальність поглядів та тираноборство яскраво виражені в епіграфах, які передують самій драмі. Словами Гіпократа про те, що «Где беспомощно лекарства, там помогает железо, где безпомощно железо, там помогает огонь», Шиллер ясно висловив впевненість в необхідності прийняття самих рішучих намірів в боротьбі проти несправедливості та беззаконня.