Зарубіжна література - статті та реферати - 2021
Стосунки людина-диявол
Стосунки між людиною та дияволом у творах доби просвітництва різні, адже кожен автор бачив їх по-своєму. Основне завдання диявола — спокусити людину, але людина сама вирішує і остаточна відповідь завжди за нею. Наприклад у Фаусті Мефістофель лише направляє, скеровує людей на неправильні вчинки, а вони самі вже виконують їх. Тобто людина може відмовитись чинити зло, але чомусь вона так не робить. В свою чергу людина стає об’єктом насмішок та осуджень з боку Мефісто, він це образ блазня та трікстера, що дозволяє собі висловлюватися про світ та своє ставлення до нього, що несе в собі долю істини. Фусту судилося багато чого випробувати, здолати різноманітні спокуси, щоб знайти себе, отже людина, визнається як фаустівська, що завжди прагне вдосконалити світ, змінити його на краще. В Мефісто, відображається особливий тип людини того часу, тобто скептика, який все, що не відповідало потребам розуму ставилось під сумнів, а насмішка ранила більше ніж гнівні осуди. Для деяких заперечення стало життєвим принципом, і це відображено в Мефісто. Його репліки викликають посмішку навіть тоді, коли сміятися в принципі не доречно.