Зарубіжна література - статті та реферати - 2021

Художній образ у структурі тексту та його функція. Класифікація художніх образів

Літературно-художній образ — 1) естетична категорія, що характеризує особливий, притаманний мистецтву спосіб творення уявного світу; сформований фантазією письменника світ, тією чи іншою мірою співвідносний зі світом реальним на рівні суспільних, культурних, історичних, психологічних та інших явищ. 2) Будь-яке явище уявного світу, котре завдяки творчій художній діяльності письменника сприймається читачем як щось цілісне, завершене. Художній образ в літературі відрізняється від образу в інших видах мистецтва тим, що він є словесним.

Літературні образи створюються за допомогою мови. Образ виступає тією ланкою, що пов'язує текст і твір в органічне ціле. Він виникає на основі текстуального мовлення і формує твір (як інтернаціональний об'єкт) у свідомості (уяві) читача. Художник (письменник) малює картину, котра допомагає людині пізнати і світ, і себе. Термін «образ" у широкому розумінні означає відображення зовнішнього світу у свідомості людини або конкретно-чуттєве уявлення про щось. Художній образ є однією з форм створення художньої дійсності з позицій певного естетичного ідеалу в конкретній емоційно наснаженій формі. Від звичайного пізнавального образу художній образ відрізняється не лише наявністю узагальнення, а й властивою йому емоційно-естетичною оцінкою митця, його естетичним ідеалом і смаком. Термін "образ" вживається у широкому і вузькому значеннях. У широкому значенні образ — це весь твір. У вузькому значенні образ — це окреме слово або вираз. У творі є: образи-персонажі, образи-предмети, образи-пейзажі, образи-символи. Художній образ має свої особливості: конкретність (це визначеність, наявність у образі таких індивідуальних особливостей, які роблять його виразним і неповторним, письменник індивідуалізує зовнішність, поведінку, характер), узагальненість, умовність, цілісність, емоційність. Види образів: За своїм характером образи можуть бути трагічними, комічними; За місцем у творі-головними, другорядними, епізодичними; За ставленням автора-позитивними і негативними; За рівнем художнього узагальнення розділяють мікрообрази (тропи, фігури, фоніка), макрообрази (характери, символи, картини), мегаобрази (Всесвіт, природа, буття, Людина). За предметом змалювання образи поділяються на: образи-персонажі; образи-пейзажі; образи-речі; образи-емоції (радість, любов, ненависть, гнів); образи-поняття (честь, слава, обов'язок, доля); образ автора (в епічних творах автобіографічного характеру. У ліриці образ автора втілюється в ліричному героєві, в суб'єктові лірики, і в ліричному персонажеві.