Архетипне тлумачення трагедії В. Шекспіра «Гамлет»
Гамлет — це універсальний герой, а тому він стає архетипом. Гамлет виходить за межі трагедії, бо для нього трагедія замала. У п’єсі важко визначити центр дії і кульмінації.
Всі герої не відповідають Гамлету, а отже не можуть з ним конкурувати. Тільки Гамлет має яскраві характеристики. Не відбувається особливої взаємодії між Гамлетом та іншими — все у нього всередині. На нього покладається нездійсненна місія.
Клавдій — каталізатор індивідуалізації Гамлет. Він все започатковує, але не може себе протиставляти. Всі його вчинки — мізерні.
Гертруда — зроджує в Гамлеті Едіпів комплекс. Через свої стосунки з матір’ю він робить узагальнення про всіх жінок. Відраза до матері — до усіх жінок.
В його образі свідоме поєднується з неусвідомлюваним. Гамлет втрачає само ідентичність, тож cамість. Несвідоме починає працювати.
Він постійно звертається до себе: монолог — етап в трансформації Гамлета. Тут він не діє. По суті 4 акти ідуть монологи і тільки в 5 з’являється дія.
В результаті індивідуалізації йому вдається відновити себе. Але такий світ Гамлет не цікавить. Коли він готовий діяти, то йому вже не цікаво.
Гамлет = це суцільні сумніви (Питання не в тому «що робити», а «чи взагалі робити щось?»), але він все ж вирішує діяти — зреалізовує свою замість, та йому байдуже.
Гамлет ніколи не дорівнює сам собі — він у постійному русі. Рух = аналіз.
Смерть.
- Загибель батька. До того все існувало гармонійно. Гамлет зустрічається з батьком більш в уяві, ніж в реальності.
- Йорік — двійник Гамлета в трагедії
- Могильники розмовляють про діяльність, коли копають могилу.
Театральність
- Діонісійське в образі. — В кінці Гамлет майже остаточно себе виліковує, перероджується, але не має бажання виживати. «Людина пізнала сутність речей і їй стало огидно діяти» - Ніцще.
- Божевілля — Театральність — Маска. Важко зрозуміти, де справжній Гамлет, а де — ні (де маска, а де він справжній). Божевільний чи ні? Стає режисером і у п’єсі ставить свою п’єсу. Свій варіант розгортання подій. Театральність (маска) для викриття реальності.