XVIII століття як літературна доба
18 століття — поворотний етап у духовному розвитку людства. Ще у другій половині 17 ст. у середовищі освічених людей утвердилося прагнення пояснити всі явища природи і людського життя. Зростав авторитет науки.
У 18 ст. віра у людський розум стала провідною. Саме цю добу називають Просвітництвом або Віком Розуму.
Просвітницький рух зародився в Англії. Пізніше ідеї Просвітництва почали поширюватися по всій Європі, проповідуючи культ знання та культ книги. Головна мета Просвітництва: за допомогою світла розуму змінити світ, зробити ясним і зрозумілим все, що оточує людину, просвітити й розвинути саму людину, щоб в ній гармонійно поєднувалися розум і почуття. На думку просвітників, розум здатен змінити суспільні відносини таким чином, щоб кожна людина, ким би вона не була за своїм походженням і майновим станом, могла виявити свою внутрішню суть.
Просвітництво охопило всі європейські країни, але в кожній воно набувало специфічних рис, залежно від рівня політичного розвитку та від національних особливостей культури.
У цю добу література стала знаряддям просвіти.
Просвітницька література має повчальний характер. Художній твір служить розкриттю певної філософської концепції. Письменників-просвітників характеризує активна громадянська позиція, вони виступають прихильниками ідейного мистецтва, яке здатне перетворити, змінити світ. Саме в добу Просвітництва в літературу вступило нове покоління письменників, що принесли не тільки новий зміст і нові форми, а й новий погляд на роль літератури, яка проголошувалась дієвим засобом перетворення суспільства. З 18 ст. до творів входять Happy Ends.
Основними напрямами літератури доби Просвітництва були просвітницький класицизм, просвітницький реалізм, сентименталізм. Можна також згадати й рококо (більш пов’язано з живописом; в Англії проявилося мінімум, елементи рококо були, але в чистому вигляді не представлено), але воно перебувало поза просвітницьким ідейно-культурним рухом. У другій половині 18 ст. розвивається преромантизм або передромантизм ((недовіра розумові) його проявом є готичний роман).
Літературне життя доби Просвітництва характеризується пожвавленням національних зв'язків, активною перекладацькою діяльністю, що дає змогу говорити про єдиний літературний процес у XVIII ст.
Протягом усього XVIII ст. центри літературного і культурного життя переміщувались. Так, зародившись в Англії (кінець XVII — початок XVIII ст.), Просвітництво потім набуло поширення у Франції. У другій половині XVIII ст. просвітницький рух активізується в Німеччині.
Яскравими представниками доба Просвітництва є: Свіфт, Дефо, Річардсон, Філдінг, Смоллет, Стерн, Вольтер, Дідро, Руссо.