Зарубіжна література - статті та реферати - 2021

Художньо-філософський світ А. Сент-Екзюпері

Антуан де Сент-Екзюпері (1900—1944) — видатний французький письменник-гуманіст, льотчик, філософ; Борець-антифашист, він віддав життя за свободу Франції. Його інтелектуально-лірична проза поєднує автобіографічну сповідь з невигаданими льотними пригодами та філософськими роздумами про призначення Людини на планеті Земля.

Головними натхненниками творчості і прототипами героїв майбутніх творів стали друзі, кращі авіатори Франції Анрі Гійоме та Мермоз. їм письменник присвятив найбільш проникливі сторінки своїх книг "Нічний політ" та "Планета людей". Першим великим твором Сент-Екса став роман "Південний поштовий". Він розповів про те, як Жак Берніс шукав у земному коханні ідеал і мету свого життя. Розчарувавшись у власних почуттях, він віддав усі сили авіації. Фінал твору трагічний - Берніс загинув від куль арабів.

Одним із найвідоміших творів письменника став його автобіографічний роман "Планета людей". За жанровими ознаками "Планета людей" - синтез репортажу та філософського есе. У романі письменник висловив думку про суспільство, яке базувалося на гармонійних відносинах між людьми і дало простір для творчої енергії людини. Проте шляхи до такого суспільства йому були невідомі, так як він у своїх роздумах відволікся від конкретних соціально-політичних проблем.

«Маленький принц» — це остання книга А. де Сент Екзюпері, написана в 1942 році в Нью-Йорку. Він присвятив її другові — Леонові Верту. Сам автор говорив, що написав цю казку для дорослих — вона про людину, її місце у світі й про шанс подолати відчуженість між людьми. Образ маленького принца виник не випадково. В Екзюпері був брат Франсуа, який помер дитиною. А потім один з них став дорослим. обрав професію льотчика, а інший полетів на невідому далеку планету і назавжди залишився дитиною.

«Маленький принц» — казка-притча, розповідь не про конкретних людей, а про людство і душу людини взагалі. Філософська казка виявилася найбільш поетичним виразником ідей письменника. В кожній її історії відображено філософський погляд на життя людини, на її призначення. Екзюпері використав форму притчі, яку потрібно глибоко осмислити, хоча зовні мова йшла про звичайні життєві події і поведінку персонажів. Це свого роду «Євангеліє» — вчення про те, як треба жити людям, щоб пізнати щастя, мир, почуття гідності. Автор переконаний, що найголовніше знаходилася всередині нас, в нашому ставленні до моральних і матеріальних цінностей. Маленький принц для Екзюпері — ангел, що зійшов на землю. Він втілив в собі вічну живу частинку душі, став образом, що дозволив оцінити в людині людяне. У казці розкрито життєві проблеми: влади; честолюбства; пияцтва; ділової людини; почуття відповідальності; ефемерності; черствої душі.

Головний герой — дитина — це душа світу. Її бачення — природніше, людяніше, правильніше, ніж у дорослих. Дитині у творі протистояли дорослі. Але дорослі — дивні істоти, вони не помічали безглуздя, всяким дурницям надавали великої ваги, а головного — краси природи і людських стосунків, правдивості, доброзичливості, щирості — не бачили і не визначали. Бо погляд у них спотворений, він втратив чистоту й безпосередність, притаманні дитині.

Особливості творчого методу письменника - автобіографічність творів; - філософічність та притчовість творчості; - наявність символіки та яскравих афоризмів; - поєднання реалістичних та фольклорних мотивів; - яскравість образів; - умовність часу у творах, що надає їм філософського змісту.