Англійський соціально-психологічний роман. Д. Лоуренс
Соціально-психологічний роман — це один із різновидів романного жанру, в якому в складних, часто в екстремальних життєвих ситуаціях розкриваються багатогранні характери героїв з усім розмаїттям їхнього психологічного функціонування в контексті соціального середовища. Для соціально-психологічних творів характерне розкриття несподіваних вчинків, прихованих причин поведінки персонажів через розкриття спадкових факторів, потаємних бажань, роздумів, мрій, снів.
Девід Герберт Лоуренс (1885 - 1930) — англійський письменник. Провідна тема його творів — захист людини від «механічної цивілізації», що поневолює і знеособлює її — суголосна актуальній для нашого часу проблемі відчуження людини. Лоуренс — одна із провідних постатей свого часу, його твори — характерні явища літературного життя 1910—1920 pp. He відмовляючись від класичних форм оповіді, Лоуренс поєднав конкретність бачення і зображення реальності з рухом до символу та міфу. Протестуючи проти «машинізації» життя і людини, Лоуренс запропонував свою програму відродження «природних стихій». З цього погляду він був сприйнятий сучасниками як творець «нової релігії».
Сини і коханці. Сюжет як історія «важкого» дорослішання головного героя, Пола Морела (митець, художник). Складні стосунки з жінками… Світ сприймається і передається очима ПМ як "поета", в єдності великого і малого, матеріального й ідеального, земного і вселенського, буденного і містичного. Уже в цьому романі, а далі більше - протест проти механічної цивілізації", відчуження людини від природи.
Структура художнього світу
Художній світ - система опозицій: суспільне — індивідуальне; привите — природне, розум — інстинкт, свідоме — несвідоме.
«Райдуга» Три покоління родини Бренгуенів, фермерів із центральної Англії.
Поступове ослаблення колись міцних родинних звязків; промишслова революція; зникнення патріархальної сільської Англії. В центрі — наймолодша представниця 3-го покоління Б. — Урсула. Сучасна і самотня жінка, яскрава і сильна особистість. Тінь першої світової війни… Хоча Лоуренс ніде прямо не говорить про війну, вона постійно нагадує про себе гіркотою тону і передчуттям неминучого культурного зубожіння Европи.
Закохані жінки. Сюжет. Паралельні стосунки двох закоханих пар - сестер Урсули і Гудрун Бренгуен і Руперта Біркіна та Джеральда Кріча. Проблематика. «Війна статей»… Нескінчені дискусії на гендерно-сексуальну тематику з сильною психоаналітичною підкладкою. Часто відчувається умоглядність і суперечливість позицій персонажів.
Лоуренс пише не про жахи окопів і безглуздому людиновбивстві, а про понесені травмах, фізичних і моральних. Про війну як вбивці любові
«Коханець леді Чаттерлей» Торжество любові над недосконалістю і обмеженістю розуму. Зовні благополучна і влаштована життя виявилася позбавленою внутрішнього тепла. Кліффорд став письменником; його інтелектуальне життя не припинялася, але для всього іншого він був мертвий. Конні щиро прагнула допомогти чоловікові, але її життя виявилася порожньою, беззмістовною. Справжня любов відкрилася Конні в хатині лісничого Меллорса. Після зустрічі з ним для неї почалася справжня життя. Вирішує вийти за Меллорса заміж. Її не зупиняє розходження їх соціального стану, не лякає складна процедура розлучення. Жалість до чоловіка вмирає в її душі. Вона сприймає Кліффорда як втілення всього, що вороже життя. Послідовне протиставлення Меллорса і Кліффорда пов'язано з уявленнями про життя з її вічні цінності і антижиття, породженої нелюдськістю «механічної цивілізації» У сприйнятті Конні Кліффорд стає втіленням порожнечі життя, підпорядкованої інтересам збагачення.