Творчий метод Дж. Джойса

Видатний ірландський письменник.

- Створення інтелектуального роману, зверненого не стільки до розуму й почуття читача, скільки до його інтелекту.

- Автобіографізм творів, який досягається за рахунок духовного пошуку, життя духу, підсвідомості.

- Використання жанру есе.

- Домінування методу - "потоку свідомості"-Підкреслена увага до духовного життя особистості. Спонтанність виникнення думок та образів. Відсутність чіткої послідовності. Поєднання свідомого та несвідомого, раціонального та чуттєвого.

- Поєднання стиль високий і низький.

- Звернення до прийому монтажу.

- Розповідь не підпорядковувана хронології чи логіці, вона подавала як ланцюг асоціацій оповідача.

- Об'єктивна дійсність зображувала через призму свідомості героя.

- Картина світу могла розпадатися на безліч окремих епізодів, які автор зводив в єдине ціле.

- прийом "ремінісценції"

- прийом інтертекстуальності, тобто украплення у текст автора уривків різного обсягу з текстів письменників іншого часу.

"ДЖАКОМО" - своєрідне виявлення творчого методу митця - новатора XX століття. Есе багато в чому автобіографічне, про що свідчила назва "Джакомо" (італ. мовою Джеймс). Отже, автор став літературним героєм твору, але не злився з ним. Прототипом героїні стала Амалія Попер, яка була ученицею метра. У тексті згадано й ім'я дружини письменника - Нори. Твір вважається одним із найкращих зразків малої модерністської прози. Опублікований посмертно у 1968 році.

У психологічному есе відчувалися факти біографії митця: його перебування в Італії, Франції, Ірландії, робота вчителем англійської мови, читання лекцій про Шекспіра, написання "Улісса" та інших творів, одруження з Норою, захоплення Амалією Поппер. Однак автобіографічне настільки переосмислилося, узагальнилося, що твір набув широкого філософського значення.

Твір мав фрагментарну композицію. Він побудований, як потік свідомості головного героя, де поєдналися спостереження, думки, спогади, а також уривки почутих розмов, культурні ремінісценції. Текст розбито на абзаци, різні за розмірами і прогалинами, які мали означати репліки у відповіді або думки автора, котрі він не висловив читачам, а спонукав їх самих доутворити ненаписане. Текст фрагментарний, хаотичний, у ньому відсутній сюжет, час дії умовний. В основі - кохання молодого вчителя Джакомо до своєї учениці.

У ньому велике місце зайняли ремінісценції, тобто звернення автора до інших творів, до літературних фактів, що мали місце раніше.

«Ули сс» (англ. Ulysses) — модернистский роман ирландского писателя Джеймса Джойса. «Улисс» — сложное полистилистическое произведение. Этот роман, который признаётся вершиной литературы модернизма^[1], несмотря на свою сюжетную простоту, вмещает в себя огромное количество исторических, философских, литературных и культурных аллюзий.

Роман повествует об одном дне дублинского обывателя еврейского происхождения Леопольда Блума (в настоящее время эта дата, 16 июня 1904 года, поклонниками романа отмечается как «день Блума»). Этот день Блум проводит в издательстве, на улицах и в кафе Дублина, на похоронах своего знакомого, на берегу залива, в родильном доме, где он знакомится со Стивеном Дедалом, молодым учителем в местной школе, в притоне и, наконец, в собственном доме, куда он поздно ночью приводит изрядно выпившего Дедала, лишившегося крова. Главной интригой романа является измена жены Блума, о которой Блум знает, но не предпринимает против неё никаких мер.

Канва романа и его композиционное построение имеют явные и неявные аналогии с поэмой Гомера «Одиссея». В произведении выведены и «аналогичные» персонажи: во многом автобиографичный Стивен Дедал (сюжетная линия Телемаха), Леопольд Блум (Одиссей, латинская форма этого имени Улисс послужила названием романа), Молли Блум(Пенелопа). Одной из главных тем романа является тема «отец-сын», где в роли первого символически выступает Блум, в роли второго — Стивен. В романе находят отражение литературные стили и жанры различных эпох, стилевые особенности писателей, которых Джойс пародирует или которым подражает.