Фантастика і фентезі у зарубіжній літературі другої половини XX ст.
У XX ст. формуються різноманітні течії у фантастиці, розробляються нові теми й проблеми, відбуваються жанрові й стильові експерименти провідних фантастів світу, розширюється географія фантастики.
Зарубіжна фантастика 30-40-х років пророкує початок нової, зоряної епохи в історії розвитку людства. Письменникам бачаться перспективи швидкого освоєння космосу, контактів з братами по розуму, створення об’єднаних міжзоряних держав. У 40-і роки в Англії та США видається вже понад двадцяти науково-фантастичних журналів, з якими співпрацюють тепер уже всесвітньо відомі письменники Айзек Азімов, Кліфорд Саймак, Роберт Хайнлайн, Генрі Каттнер тощо.
В англо-американській фантастиці 40-50-х років оформлюється новий літературний напрямок — «фентезі» (тобто чарівна, героїчна фантастика), який, зародившись у надрах «наукової фантастики», поступово виділився в окреме і надзвичайно перспективне літературне відгалуження.
Твори у стилі фентезі дуже часто створюються з опорою на міфологічні та казкові образи, сюжети. Вони не акцентують уваги читача на наукових досягненнях, на описі науково-технічного прогресу — це швидше світла фантастична казка для дорослих, інколи героїчна, інколи лірична або філософська, але завжди сповнена неймовірних чудес, казкових пригод у часі і просторі, карколомних пригод, що не вкладаються в жодні обмежувальні рамки реальності і, як правило, з щасливим кінцем у фіналі твору.
Кінець 50-хпочаток 60-х років позначені в зарубіжній фантастиці новою кризою. Проте в середині 60-х років фантастична література знаходить своє нове обличчя. Наслідком кардинального перегляду фантастами власних уявлень про місце та роль фантастики в сучасному світі стало об'єднання навколо журналу «Нові світи», художнім редактором якого став Майкл Муркок, та формування літературної течії, яка пізніше отримала назву «нової хвилі». У фантастику проникали елементи містики, мотиви екзистенціалізму і філософії абсурду.
Спад «нової хвилі» припадає на 70-80-ті роки XX ст., але в історії фантастики вона залишила дуже помітний слід. Серед її американських представників помітно виділяється Роджер Желязни, творець своєрідних фантастичних світів, автор оригінальних романів «Цей безсмертний» (1966), «Володар снів» (1966), «Бог світла» (1967), «Творіння світла і темряви» (1969), «Острів мертвих» (1969) та інших.
Окремим і, без перебільшення, безпрецедентним явищем у зарубіжній фантастиці XX ст. стала творчість відомого англійського письменника, філолога, знавця західноєвропейської міфології Джона Рональда Руела Толкіна (1892-1973). В історію світової фантастики Толкін увійшов як автор знаменитої романної фентезі-трилогії «Володар перснів», з якою тематично поєднуються ще два його твори — повість-казка «Гоббіт, або туди й назад» і збірка міфологічних переказів під назвою «Сільмарілліон».