Зарубіжна література - статті та реферати - 2021

Термін і поняття «античної літератури». Вплив античної спадщини на літературу доби Середньовіччя, Відродження, ХVII-XVIII cт. і пізніші періоди

Античність (від лат.— стародавній) — у широкому розумінні слова — стародавня епоха, у вузькому та найбільш уживаному значенні — це історія і культура Стародавньої Греції і Стародавнього Риму — від виникнення перших давньогрецьких держав (кінець ІІІ-ІІ тисячоліття до н.е.) і до падіння Західної Римської імперії та завоювання Риму варварськими племенами (V ст. н.е.) Термін «античний» введено італійськими діячами епохи Відродження.

Антична доба — період якісних змін в історії людської цивілізації, період народження нових форм суспільного й культурного життя. Вона заклала підвалини європейської культури.

У XIV-XV століттях, в епоху Ренесансу, знову звернулися до ідей античної літератури, тому що вона стала близька нового класу, що з'явився в Європі - буржуазії - своїм людинолюбством, вільнодумством, життєствердною силою. Письменники використовували для своїх творів латинську мову, античні теми, творам намагалися надати максимальну схожість з античними.

Епоха Класицизму (XVII-XVIII століття) також орієнтувалася на зразки античної літератури, причому художників цього часу привертав не стільки дух античності, скільки цікавила форма, естетичні норми, що призвело до спотворення літературознавчих теорій.

Сильний вплив чинила антична література і на письменників XIX століття. Цей вік, особливо його друга половина, відзначені діалогом античності та сучасності, але це не пряме проходження античним ідеалам, а їх «передражнювання», тобто в XX столітті йде «діалог навпаки». Така зміщеність пояснюється зміною ціннісних орієнтирів суспільства.

Антична література, безсумнівно, вплинула на розвиток усієї світової літератури, а саме:

1) всі основні літературні жанри, як епічні, поетичні, так і драматичні, були сформовані ще античними авторами;

2) антична тематика і проблематика творів трансформується в літературі наступних століть, змінюється лише рішення проблем (в залежності від епохи);

3) теорія літератури розвивалася ще в надрах грецької літератури; основні літературознавчі поняття виникли ще в епоху античності (епос, лірика, драма, трагедія і т.д.), розроблялися вчення про літературні жанри і принципах зображення життя, що до цих пір досліджують літературознавці;

4) всі віршовані розміри європейських мов формувалися під впливом античної традиції і понині носять грецькі найменування: ямб, хорей, дактиль, анапест і т.д.; основоположні поняття лірики: ритм, метр - теж запозичені з античного літературознавства.