Зарубіжна література - статті та реферати - 2021

Поетика романів Дж. Фаулза

Найбільшу увагу привертають новаторські риси поетики Фаулза - поєднання постмодерністських прийомів з традиційною оповідною формою, гру з літературними підтекстами, наявність філософських схем, «закодованих" у сюжетах.

Основу світоглядних і творчих позицій Фаулза становить гуманізм, письменниц завдання він бачив у духовному вдосконаленні і відновленні людини. Постмодерний дискурс його творів невіддільний від екзистенційної філософії, спроб осмислити шляхи становлення особистості.

Твори Фаулза — це полілог, довірлива розмова між автором, читачем, текстами попередніх авторів, авторськими ідеями. стверджував, що автор є повноправним героєм роману, «просто ще одним персонажем, хоча й іншого ґатунку».

Його творам властива надзвичайна поетичність, поєднана із реалістичністю, майже жорстокістю, у змалюванні життя.

Психологічність Фаулз доповнює ґрунтовними філософськими узагальненнями. Всі його твори — один великий роман про екзистенцію особливості у ХХ ст., коли реальність розпадається на уламки, а людина живе у світі, де й усередині, й зовні перед нею відкривається жахлива перспектива.

Роман «Колекціонер" - протистояння індивіда колективу, що не допускає свободи вибору - це парафраз на сюжет «Бурі», що піднімає найважливішу проблему 20 століття — зубожіння душі і втрата духовності. Головний оповідач - клерк Клегг (він же Калібан) - уособлення жахливої бездушності і жорстокості. Міранда - повне протилежність свого викрадача, вона художниця, її духовність не вбита навіть важким випробуванням, яке випало на її долю. Міранда веде щоденник, щоб не дозволити йому умертвити в ній душу.

Всі герої Фаулза - це свого роду паломники, мандрівники, не тільки за власним «я», своєю суттю і природою, вони шукають істину і красу, свободу та ідеали. Фаулз спирається на велику традицію англійської літератури в цілому, в його книгах вимальовується багата енциклопедія цитат і парафраз Філдінга, Стерна, Діккенса, Шекспіра, Аристотеля, Харді.

Домінантною в інтертекстуальному дискурсі є цитатність, яка засвідчує зв’язок «Жінки французького лейтенанта» з іншими текстами. У творі є 3 варіанти закінчення сюжету, серед яких читач може обрати найкращий для себе.