Зарубіжна література - статті та реферати - 2021

Синтез фольклорної, класичної і модерної поетики в творчості Т. Моррісон

Процес активного творчості Моррісон, що почався в 1970 р з публікації роману «Самі блакитні очі» (нею написано десять романів, розповідь, дві п'єси, лібрето, книги для дітей, численні літературно-критичні есе та роботи соціально-політичної спрямованості), триває по донині (у 2012 р. вийшов у світ роман «Дім»).

Тематика і проблематика її творів 1970-1990-х рр. в чому визначалася епохою пережитих Америкою соціально-політичних змін. У прозі вона зверталася до таких питань, як багатовікове прагнення афроамериканців до свободи, подолання травм історичного минулого, пошук самоідентифікації, жіноча емансипація.

У своєму прагненні зобразити історичні долі чорного населення Америки Моррісон ставить проблему збереження колективної пам'яті свого народу.

Пильний інтерес письменниці до духовного та історико-культурної спадщини чорної Америки, відродженню етнічної самосвідомості її народу багато в чому визначає значну частку фольклорного і міфологічного в більшості її романів, в першу чергу таких, як «Пісня Соломона», «Смоляне чучелко», «Кохана».

Підкреслюючи унікальність культурно-історичного досвіду афроамериканців, специфіку негритянського світосприйняття з його невід'ємною вірою в магію і міф, Моррісон органічно поєднує реалістичні побутописання з елементами надприродного, спирається на афроамериканських усну традицію, запозичуючи фольклорні мотиви в різних формах і роблячи їх частиною свого оповідання, інкорпорує міфи і казки, описує перекази, досліджує і розвиває фантастику народних повір'їв.

Все вищезазначене свідчить як про унікальність творчого бачення Моррісон, так і про спадкоємність загальної для літературної свідомості XX століття традиції магічного реалізму з властивим йому з'єднанням фольклорно-міфологічного, фантастичного і конкретно-реального.

У романах Моррісон порушуються традиційна хронологія та лінійна послідовність розповіді, грані документальності, вони є достовірним свідченням трагічних часів рабства, реконструкції, депресії, війни і, таким чином, підсумовує Рігні, завжди глибоко Політичність.

П. Екард, яка вважає, що романи Моррісон дійсно наповнені "фантастичним земним реалізмом", її персонажі перебувають в конкретному часі і культурі і в той же час пов'язані з простором більш великого міфологічного плану»

У прозі Моррісон важко розрізнити межі між авторською уявою і колективною пам'яттю

При аналізі творчості Моррісон увагу вітчизняних дослідників було зосереджено переважно на «вічної» для афроамериканських художників проблематики і нових інтонаціях, властивих негритянському романом 1970-х рр., Роздумах письменниці над сутністю буття чорної Америки, окресленні людських характерів, ідейно-естетичному змісті її романів, характерні особливості письменницької стратегії.