Зарубіжна література - статті та реферати - 2021

Образ головного героя в романі П. Зюскінда «Парфумер». Способи самореалізації і впливу на свідомість людей

Образ головного героя - Жана-Батіста Гренуя - гротескний: у людини, якщо, його можна назвати цим словом, відсутні почуття, звичні людські прагнення, він не знає, що таке любов і радість, він навіть не злий, хоча й жорстокий. Він не має нічого, звичного для людини, навіть запаху. Схожий лише зовні. Лише схожий. Приносить людям страх і нещастя. Та Гренуй схожий на дзеркало - повертає усе, що отримав від людей, починаючи від народження: у творі відсутні позитивні герої.

Природа гармонійна - позбавляючи одного, вона наділяє іншим. Майбутній парфумер має надзвичайний талант, що міг відкрити йому усі багатства світу: здатність розрізнити сотні тисяч різних запахів. Але Греную не потрібні гроші. Він живе у своєму світі, невідомому, точніше, неусвідомленому людством. Йому не потрібні навіть одяг і звичайна їжа, декілька років він зміг прожити на самоті під землею, те, що для нас найстрашніше - самотність - його не лякає. Створивши запах людського тіла, свій запах, Гренуй зміг пристосуватись до людей. І він повертається, щоб довести собі і людству, що здатен створити той самий аромат, ідеальні парфуми - владу над усіма.

Сирота, потвора, монстр, Жан-Батіст глузує з людей так само, як колись вони глузували з нього. Найбільшою цінністю у світі, вище навіть самого світу, він вважає себе і свій талант, власний геній, наданий йому природою - свій нюх. Для Гренуя не існує на землі нічого цінного, окрім запахів. За ними він і орієнтується своїм життєвим шляхом. Створення найкращого і найпрекраснішого аромату у світі, який керуватиме людьми, зробить їх рабами. Це було метою, смислом, зіркою, до якої він тягнувся все життя.

Наприкінці Гренуй створює його. Ефект, дія на людей цього аромату була неперевершеною. Ті люди, які раніше сприймали його тільки як покидька, стали любити його як рідного сина, жінки вважали за ідеал краси, чоловіки - за взірець собі. Саркастичним видається опис людей, які прийшли поглянути на страту.

Мета життя досягнута. Світ лежить перед Жан-Батістом, тільки простягти руку і взяти. Але чомусь зробивши те, що чого хотів, він побачив за бажанням те, що змусило його на самогубство.

Гренуй не міг насолоджуватися життям: він виконав свою місію. Насолодившись на мить абсолютною владою, відчув пустку.