Зарубіжна література - статті та реферати - 2021

Провідні літературні напрями та течії в західноєвропейських літературах останньої третини ХХ ст.

Загальна картина літературного розвитку останньої третини ХІХ століття надзвичайно різноманітна. В цей період розвиваються, співіснують і взаємовпливають реалізм, натуралізм, неоромантизм, естетизм, символізм. Своєрідність літератури визначається ситуацією, що складається в суспільному житті Європи (ствердження соціалістичної і комуністичної ідеології, світові війни, капіталізація економічних сфер діяльності, індустріалізація виробництва, науково-технічні досягнення).

Риси:

· вплив нереалістичних декадентських тенденцій на загальний розвиток літератури. Період декадансу позначений настроями безнадії, розчарування, естетизмом;

· загострення уваги до пошуку нових форм художнього відображення дійсності та світоглядних моделей його розуміння;

· Перевага ірраціональних чинників мислення над раціональними і суб'єктивних форм сприйняття над об'єктивними;

· Виникнення великої кількості ідеалістичних філософських та естетичних шкіл і напрямів;

· Ствердження модернізму та авангардизму в мистецтві.

Вплив філософських концепцій:

· Позитивізм

· Артур ПІопенгауер

· Фрідріх Ніцше

· Екзистенціалізм

· Інтуїтивістська ірраціоналістична філософія

· Зигмунд Фройд

· Натуралізм (фактографічне та правдоподібне зображення життя)

· Неоромантизм намагався відірватися від похмурої та сповненої горя дійсності, втекти у світ мрій та ідеалів, екзотичні краї шляхетних, прекрасних душею і вчинками героїв, які невтомно боролися з життєвим злом.

Наприкінці ХІХ століття, письменники часто відмовлялися від творчого методу реалізму. Одним з таких митців є Шарль Бодлер, творчість якого слугує однією з перших маніфестацій естетичної системи символізму в літературі другої половини ХІХ століття.

До найбільш прикметних чинників власне літературного розвитку в першій половині XX ст. можна віднести:

1. Докорінну переорієнтацію принципів відображення літературою життя.

2. Суттєві зміни у внутрішній організації самої літератури.

3. Більш тісний взаємозв'язок літератури з проблемами наукового, суспільно-політичного, культурного розвитку цивілізації.

4. Вихід на міжнародну арену великої кількості молодих національних літератур.

5. Розширення літературних контактів.

Літературний процес кінця XIX - початку XX ст. збагатився не лише художніми напрямами, а й жанрами. Урізноманітнився передусім роман: поряд із соціальним побудували науково-фантастичний, соціально-утопічний, а також романи історичні, соціально-психологічні, філософські, політичні, біографічні, романи-памфлети, романи-епопеї. Набула різновидів драма, популярною стала психологічна новела, жанрово збагатилася лірика.