Зарубіжна література - статті та реферати - 2021

Англо-американська поезія імажизму: особливості, представники

Перша і найвпливовіша поетична течія англо-американського модернізму. Назва — походить від слова «образ». «Образ у поезії — це не просто декорація, це сама сутність інтуїтивної мови», писав теоретик Т. Х’юм. Зображення, засноване на конкретності, ясність, точність і безпосередні розмовні інтонації — це гасла нової модерної поезії.

Теоретиком імажизму вважають американського поета Томаса Х’юма, навколо якого, починаючи з 1908 року у Лондоні об’єдналися молоді поети-новатори, серед яких були американці Е. Паунд, Хільда Дулітл, яких також вважають засновниками й теоретиками течії, Т. С. Еліот, для якого імажизм став лише етапом в творчій кар’єрі, Емі Лоуелл, англійці Р. Олдінгтон, Д.Г. Лоуренс, Г. Рід.

Т. Х’юм поставив під сумнів канон гуманізму, сформований у добу Відродження, виступив проти вікторіанської і неоромантичної поезії, піддав сумніву поняття «прогрес», оскільки з розвитком цивілізації людина втрачає духовність. Він прагнув створити новий поетичний стиль: «той особливий вірш, позначений енергією, сухістю та інтелектом». Як бачимо від початку розвитку імажизму задекларовано інтелектуалізацію поезії, яка стала загальною ознакою літератури ХХ століття.

Головною метою імажисти оголошують оновлення англомовного вірша, його «тіла й духу» (Паунд).

Принципи імажизму, запропоновані Е. Паундом:

1. пряме і точне зображення речі, об’єктивне чи суб’єктивне;

2. відмова від вживання будь-якого слова, необов’язкового для презентації предмета;

3. компонування вірша наслідуючи музичність фрази

Літературною подією можна вважати Антологію імажистів і статті Паунда, які вийшли 1913 року. Вона узагальнила теоретичні постулати імажизму — поєднання суб’єктивного враження з об’єктивною експресією, драматизацію, високу художність і лаконічність.

Одним з найяскравіших зразків поезії імажизму можна вважати вірш Паунда «На станції метро». Поезія написана у формі хайку (3 рядки, 17 складів) — передає єдиний цілісний образ — людські обличчя в підземці:

«The apparition of these faces in the crowd; // Petals on a wet black bough»

«Привид цих облич у натовпі; пелюстки на вологій чорній гілці»

Езра Паунд (1885-1972)

«Маски» (1912), «Cantos» «Пісні» (1917-1970)

Річард Олдінгтон (1892-1962)

Творчий шлях розпочав як поет-новатор, член гуртка імажистів з 1912 року, друкувався в усіх імажистських антологіях, в антології 1914 року з 37 поезій 10 належали саме йому. Культивував положення Т. Х’юма про пряме безпосереднє вираження сутності предмета. Військові мотиві, єдиний серед імажистів брав участь в Першій світовій війні. Його роман «Смерть героя» став програмним твором літератури втраченого покоління.

Поетичні збірки — «Образи» (1915), «Образи старі й нові» (1916), «Образи війни» (1919), «Війна і кохання. Вірші 1915-1918 років».