Зарубіжна література - статті та реферати - 2021

Вплив соціально-історичних зрушень, науково-технічних досягнень, провідних ідей гуманітаристики (К. Маркса, Ф. Ніцше, Е. Гуссерля, З. Фройда, К.-Г. Юнга, А. Бергсона, О. Шпенглера, Х. Ортеги-і-Гассета, Л. Вітгенштайна, М. Гайдеггера, К. Ясперса та ін.) на формування культурної свідомості першої половини XX ст. Питання про хронологічні межі доби Модерну

Значну роль у змінах життя та свідомості людської спільноти відіграли науково-технічні відкриття та винаходи, зроблені на межі ХІХ-ХХ ст. Технічні новації сприяли народженню нового виду мистецтва - кіно. 1895 р. у Парижі відбулася демонстрація першого у світі кінофільму, знятого братами Люм'єр. Дух всебічного оновлення охопив і традиційні види мистецтва. Однак не всі митці початку XX ст. поділяли беззастережне захоплення досягненнями науково-технічної думки. Чимало літературних творів, написаних у той час, віддзеркалювали настрої недовіри до науки, тривоги, спричиненої втратою колишніх моральних та духовних орієнтирів, страху перед майбутніми війнами та революційними зрушеннями, передчуття близької катастрофи. Усе це спонукало письменників і поетів протиставляти хаотичному світові відмінну ієрархію цінностей, провідними ознаками якої були культ краси й мистецтва, потяг до всього таємничого, містичного. І комуністична ідеологія, і породжене нею мистецтво спиралося на праці видатного мислителя XIX ст. Карла Маркса. Ще 1845 р. він проголосив: «Філософи лише по-різному пояснили світ, але суть у тому, щоб змінити його». Ці слова засвідчили докорінну зміну пріоритетів філософії: вона мала вже не лише пояснювати світ, а й сприяти його перетворенню. Саме так К. Маркс намагався побудувати досконале суспільство. Велике значення для розвитку культури та мистецтва XX ст. мали ідеї таких мислителів, як А. Берґсон, М. Бубер, О. Шпенґлер, Л. Вітгенштайн, М. Гайдеґґер, Е. Гуссерль, В. Дільтей, X. Ортеґа-Ґассет, М. Бердяєв, Л. Шестов, К. Ясперс та ін. Особливе місце у цьому ряді належало концепціям видатного німецького філософа XIX ст. Фрідріха Ніцше. Передбачаючи майбутню популярність своїх книжок, він писав у листі, датованому 1887 р.: «У надзвичайній дивовижності та ризикованості моїх думок полягає причина того, що лише з часом - і, напевне, не раніше 1901 року - мої думки взагалі будуть почуті». Згідно з наведеним пророцтвом, ніцшеанські ідеї набули найбільшої впливовості саме у першій половині XX ст. Значного поширення у культурній свідомості XX ст. набув ніцшевський міф про «надлюдину» - особистість, яка спроможна сягнути вершини досконалості й сили. Дещо згодом швейцарський психолог і психіатр Карл Ґустав Юнг, що у своїх дослідженнях колективного несвідомого спирався на фольклорні й міфологічні мотиви, виокремив певні «першообрази», названі ним «архетипами».