Зарубіжна література - статті та реферати - 2021

Загальна характеристика творчого шляху Р. М. Рільке (склад літературного доробку; основні поетичні збірки; провідні теми лірики)

Поезія Рільке, що відкрила новий етап у розвитку поезії європейської, увібрала в себе всі етапи складного шляху естетичних пошуків митця - від неоромантизму та імпресіонізму через заглиблений у філософські та релігійні роздуми символізм до "нової речевості" (стилю, що тяжіє до конкретності зображення і прийшов на зміну експресіоністському пафосу та схематизму). На творчість Рільке глибоко вплинули живопис, скульптура, архітектура та музика. Наприкінці XIX століття з'являються наступні книжки поета: "Вінчаний снами" (1896), "Свят-вечір" (1898) і "Мені на свято" (1900). Ранній Рільке - переважно неоромантик і імпресіоніст. У його віршах відтворюються основні мотиви романтичної поезії першої половини XIX століття - самотності, природи й кохання. Ранні вірші Рільке - це, як правило, затьмарені сумом короткі імпресіоністичні замальовки з раптовою зміною образів, грою світла й тіні. Соціальну дійсність, що час від часу проглядається в ранніх творах, Рільке сприймає узагальнено-романтично. Втіленням незрозумілої, але кричущої несправедливості життя найчастіше є місто - зловісно-похмуре, майже мертве. Для Рільке сучасне місто з його засиллям "мертвих речей", різкими контрастами багатства й бідності - незрозуміла аномалія, нагромадження абсурду й страждань, злочин проти гармонії й краси. Тематична самобутність віршів Рільке, пов'язана зі своєрідністю його поглядів на поезію, виявилась у прагненні поєднати сучасність, минуле, майбутнє, знайти теми, у яких з'єднались би час і простір. Такими темами стають для Рільке внутрішній світ людини, культурна спадщина, їх прояви у дійсності. Буття людини поет сприймає як трагедію самотності у Всесвіті, а мистецтво — як спробу усвідомити і подолати цю самотність.