Зарубіжна література - статті та реферати - 2021

Відображення вражень від подорожей Росією та Україною у збірках «російського» періоду творчості Р. М. Рільке. Концепція Бога у збірці «Книга годин»

Саме зустріч з Росією і Україною стала для Рільке тим поштовхом, який пробудив у ньому нове відчуття природи, реального світу. Він відчув себе причетним до глибинних джерел буття, могутніх витоків стихійних творчих сил природи. Це та сама "жадоба реального", котра знайшла вираження в подальшій творчості поета. Суть митця - в нерозривному, повному й органічному зв'язку зі світом і речами, - проголошує Рільке у вірші "Смерть поета": "Ті люди, що живим поета знали, / не відали, яким єдиним він / зі світом був: його лицем ставали / ці води, гори, ниви цих долин". Нове світовідчування Рільке, яке він вважав "дарунком Русі", знайшло своє поетичне вираження у "Книзі годин" (1901 -1905), яка складається з трьох циклів - "Книги чернечого життя", "Книги прощ" та "Книги убозтва і смерті". Вона написана від імені "київського ченця" як його молитовне звернення до Бога. Поет уже не тікає від суспільства, від міста в природу - він іде туди свідомо, він природу "обожнює", у ній відкриває істину. Власне "я" відчувається поетом як органічна частка живого космосу, що перебуває у вічному становленні. "Бог" Рільке - це життя, що пульсує в речах та істотах. Божество стає для поета символом, яким позначається цілісність світу, неосяжність природи, нескінченність людської душі - і ліричне висловлювання стає по-справжньому філософським.