Зарубіжна література - статті та реферати - 2021

Протест проти світу «показухи», лицемірства і фальші в романі Дж. Селінджера «Над прірвою у житті»

Твори Селінджера, як і їх автор, не мають однозначного трактування, зберігають своєрідну ауру таємничості. Такий і герой роману «Над прірвою у житі». У ньому письменник розповів історію шістнадцятилітнього Холдена Колфілда, хлопця із заможної родини. Герой не сприймає принципів життя своєї сім’ї, які ґрунтуються на холодному розрахунку. Не викликає в нього захвату і моральний клімат, що панує в коледжі. Ми зустрічаємося з Холденом у важкий для нього час: його виключають за академічну неуспішність зі школи Пенсі, хтось поцупив верблюже пальто прямо з кімнати, він забув шпаги й костюми всієї команди, капітаном якої він був ізмагання не відбулося. Він часто здійснює необдумані вчинки, неврівноважений, веде себе як дванадцятилітній. Холден ненавидить все показове. Фальшиве. У нього своя життєва позиція, яку йому часто доводиться відстоювати у нерівній боротьбі. Він часто змушений говорити не зовсім те, а іноді і зовсім не те, що думає, але це лише тоді, коли розмова не стосується принципових позицій. Перед від’їздом із Пенсі він заходить до старого вчителя Спенсера, чи не єдиної близької йому людині у школі. Але і з ним немає повної тотожності поглядів. У душі наш герой дуже вразлива людина, і життя, як на зло, ставить його в екстремальні ситуації. Ми розуміємо, що трагедія підлітка, перш за все, полягає в його самотності, у відсутності елементарного співчуття в цьому світі. Холден здатний на глибокі, щирі почуття, він прагне правди, щирості, чистоти в стосунках, але натикається на холодний розрахунок, обман, відчуження. Його нервує примітивне мислення дівчат, до яких він підсів у готелі. Він тверезо оцінює оточуючих, бачить те, що залишається невидимим для інших через звичку, пристосуванство. Один із принципових висновків, до яких приходить читач, це думка про те, що тиск середовища не абсолютний, що людина з високоорганізованим і напруженим духовним життям здатна вирватися із її мертвого захвату, хоча це часто співпадає з певними втратами, перш за все фізичними — Холден у результаті таких зіткнень серйозно захворів. Шістнадцятирічний підліток здатний протистояти насиллю кіно, що заполонило Америку, сліпому поклонінню кінозіркам і кіногероям. Холден ненавидить кіно, хоча визнає, що й сам він продукт своєї епохи, і в його свідомості глибоко засіли трафарети, стандарти мислення віку кіно. Герой роману наче знаходиться між двома світами, дитячим і дорослим. Іноді він безпорадний, як дитина, іноді бачить світ, розуміючи його краще за дорослих. Суспільство видається йому ворожим, тому що не дозволяє робити добрі, безкорисливі вчинки. Неспроможність примирити бажане та дійсне викликає у Холдена сум’яття. У романі Селінджер піддає сумніву американський шлях, американський спосіб життя. герой Селіджера протиставляє себе суспільству. Його заперечення звучить переконливіше, ніж ствердження. Проте він не прагне змінити це суспільство, він лише шукає притулку, де б можна було від нього сховатися. Селінджер не пояснює поведінки підлітка, свого героя, але говорить від його імені, поділяючи, ймовірно, і його несприйняття суспільства.