Зарубіжна література - статті та реферати - 2021

Порівняльна характеристика творчості Есхіла, Софокла, Евріпіда

Евріпід був поетом розкладу афінської рабовласницької демократії. Біографія Евріпіда маловідома. Світогляд. Він був великим патріотом своєї вітчизни. Ставлення до релігії. У Софокла боги втратили свою конкретність і вже не втручалися в життя людей. А в Евріпіда вони взагалі позбавлені урочистості й ореолу святості, більш того, він піддає їх критиці й, де тільки можливо, намагається дискредитувати, показати їхню жорстокість і несправедливість. Зразком класичної трагедії у творчості Евріпіда безперечно стала найвідоміша з його п'єс «Медея». Її сюжетом послужив один з останніх епізодів міфу про аргонавтів. У всіх трагедіях Евріпіда розробляється зовсім нова і незвична для традиційного грецького театру родинно-побутова тема, вони не ставлять соціально-політичних проблем. А якщо ці проблеми й виникають, то вирішуються на вузькому тлі окремо взятої родини і не мають загального характеру. Евріпід першим увів у свою трагедію і конфлікт одного героя, тобто протиборство двох почуттів у душі цього героя, інакше — психологічний конфлікт. Він якраз і дає змогу авторові глибше показати певний стан людини в момент якоїсь душевної кризи, відтворити те напруження, у якому опиняється герой. У Медеї це протиборство ненависті до Ясона і почуття материнської любові. Яскраво окреслені пристрасті героїв давали Евріпіду можливість створювати глибоко індивідуальні характери, багатогранні й неповторні за своїм звучанням. Саме тому жіночі образи Федри, Медеї, Андромахи, Іфігенії, увічнили себе в драматичних творах нових часів. Разом з тим більшість чоловічих образів усе ж мало індивідуалізовані й зображені досить схематично.

Біографія. Народився Софокл Колоні. У 480 р. до н. е. Софокл керував хором ефебів, який урочистим пеаном прославляв перемогу грецьких воїнів у Саламінській битві. Незабаром він почав писати трагедії й першу свою перемогу здобув у 468 р. (до речі, над самим Есхілом). Ним було написано понад 120 драматичних творів, але до нас дійшли лише сім трагедій і фрагменти сатирівської драми «Слідопити». Світогляд. Софокл намагався у своїх творах об'єктивно зобразити ті зміни й конфлікти, що виникали в суспільстві тих часів. Його погляди на навколишню дійсність — це погляди чесного громадянина-патріота. Порушує Софокл і проблему 6агатства та грошей що на той час була досить актуальною у зв’язку зростанням економічної могутності як Афін загалом, так і багатьох громадян. Значне місце у світогляді Софокла належить релігійним роздумам. Вони мало збігаються з думками його попередника Есхіла. Поет беззастережно вірить у богів, які для нього уособлюють вищі могутні сили, чиї задуми чи дії смертна людина осягнути не може в той же час вони владні над життям і діяльністю людини. Софокл вірить, що лише боги визначають долю людини, але безпосередньо у вчинки людей вони не втручаються. У трагедіях Софокла покарання відбувається здебільшого без усякого втручання вищих сил. Карають не боги, а люди самі себе. Усі головні позитивні герої Софокла — це шляхетні, цілісні й глибоко людяні натури, які втілюють Ідеали афінської демократії.

Есхіл (525 — 456 рр. до н.е.) Есхіл — поет становлення афінської рабовласницької демократії. Ще грецькі вчені почали називати Есхіла «батьком трагедії».

Для своїх сучасників він був взірцем справедливості й мужності, палким проповідником патріотизму, вихователем громадянської доблесті. Біографія Есхіла маловідома.

Світогляд. Любов до батьківщини — одна з постійних тем у творах Есхіла. Патріотичним духом проникнута і трагедія «Семеро проти Фів», у якій правитель Етеокл віддає власне життя, аби лише не проливати кров своїх співгромадян.

Він завжди співчуває долі рабів і називає головне джерело рабства — війну.

Релігійно-філософські погляди Есхіла відрізняються від традиційного ставлення до богів.

Есхілові належала низка технічних удосконалень у театрі та драматичному мистецтві. Він першим почав виробляти пофарбовані маски, надаючи їм певні трагічні вирази людського обличчя, винайшов котурни — черевики трагічного актора, що набагато збільшували його зріст. Найвидатнішою трагедією Есхіла вважають «Прометея закутого», що входила до трилогії про Прометея. Внесок цього видатного поета у процес створення трагедійного дійства був величезний. Поет створює складніший вид драматичної творчості — трагічну трилогію, що незабаром стає традиційною для змагань драматичних поетів. Великим поштовхом для швидкого розвитку трагедії стало введення Есхілом другого актора. Він увів згадувану формулу трагічного мовчання, що створювала напруження.



На нашому Youtube каналі публікуються відео скорочених творів класиків зарубіжної літератури. Переходьте на канал, підписуйтесь та слідкуйте за новими публікаціями. Кожен день ми додаємо щось новеньке.