Зарубіжна література - статті та реферати - 2021

Віддзеркалення нонконформістського світовідчуття Голдена Колфілда в романі «Над прірвою в житті» Дж. Селінджера

Нонконформі зм — незгода, неприйняття норм, цінностей, цілей, домінуючих у конкретній групі в конкретному суспільстві. У романі «Над прірвою у житті» письменник розповів історію шістнадцятилітнього Холдена Колфілда, хлопця із заможної родини. Герой не сприймає принципів життя своєї сім’ї, які ґрунтуються на холодному розрахунку. Не викликає в нього захвату і моральний клімат, що панує в коледжі. Ми зустрічаємося з Холденом у важкий для нього час: його виключають за академічну неуспішність зі школи Пенсі, хтось поцупив верблюже пальто прямо з кімнати, він забув шпаги й костюми всієї команди, капітаном якої він був і змагання не відбулося. Він часто здійснює необдумані вчинки, неврівноважений, веде себе як дванадцятилітній. Дія твору охоплює лише кілька днів, починаючи від того невдалого, коли Холдена виключили зі школи. Зовнішньо він ще живе звичним ритмом шкільного життя, як і раніше, терпить нудні та прискіпливі бесіди свого сусіда Екклі, базікає зі своїм співмешканцем красунчиком Стредлейтером, позичає йому куртку на вечір, навіть пише за нього твір з англійської мови. Але внутрішньо герой Селіджера нагадує туго закручену пружину. Хворобливе збудження героя можна пояснити: Стредлейтер відправляється на побачення з Джейн Галлахер, дівчиною, з якою Колфілд колись дружив. Йому нестерпимо образливо навіть думати про те, що може собі дозволити у стосунках зі Джейн досвідчений у залицяннях Стредлейтер. Зіткнення з сусідом по кімнаті, самозакоханим, егоїстичним, було неминучим. Холден сам розпочав бійку і побитий йде з гуртожитку, захопивши речі. У душі він дуже вразлива людина, і життя, як на зло, ставить його в екстремальні ситуації. Ми розуміємо, що трагедія підлітка перш за все полягає в його самотності, у відсутності елементарного співчуття в цьому світі. Холден здатний на глибокі, щирі почуття, він прагне правди, щирості, чистоти в стосунках, але натикається на холодний розрахунок, обман, відчуження. Його нервує примітивне мислення дівчат, до яких він підсів у готелі. Він тверезо оцінює оточуючих, бачить те, що залишається невидимим для інших через звичку, пристосуванство. Колфілд грубий, нестриманий, дражливий, але він і перший суддя собі. При всій своїй хворобливій дратівливості Холден прагне бути об’єктивним в оцінці людей. Озлобленість і ненависть у нього часто приходять, і йому не вже не вистачає товаришів по школі. Він засуджує старшого брата, якій підкорив свій талант кар’єрі, грошовим інтересам, але ми відчуваємо, як йому не вистачає спілкування з ним. І все-таки спостережливість, озлобленість Холдена, що наче крізь збільшуване скло розглядає і засмальцьований халат старого вчителя Спенсера, і гнилі зуби Екклі, і брудну бритву Стредлейтера, неприємна, навіть дратівлива. Один із принципових висновків, до яких приходить читач, це думка про те, що тиск середовища не абсолютний, що людина з високоорганізованим і напруженим духовним життям здатна вирватися із її мертвого захвату, хоча це часто співпадає з певними втратами, перш за все фізичними — Холден у результаті таких зіткнень серйозно захворів. Шістнадцятирічний підліток здатний протистояти насиллю кіно, що заполонило Америку, сліпому поклонінню кінозіркам і кіногероям. Холден ненавидить кіно, хоча визнає, що й сам він продукт своєї епохи, і в його свідомості глибоко засіли трафарети, стандарти мислення віку кіно. У романі Селінджер піддає сумніву американський шлях, американський спосіб життя. герой Селіджера протиставляє себе суспільству. Його заперечення звучить переконливіше, ніж ствердження. Проте він не прагне змінити це суспільство, він лише шукає притулку, де б можна було від нього сховатися. Селінджер не пояснює поведінки підлітка, свого героя, але говорить від його імені, поділяючи, ймовірно, і його несприйняття суспільства.