Зарубіжна література - статті та реферати - 2021

«Сто років самотності» Г. Гарсіа Маркеса як узагальнення долі латиноамериканського континенту

Роман «Сто років самотності» — багатопланова книга, тому маємо право говорити про різнопланове його прочитання. Століття можна сприймати як історичний, культурний, життєвий чи метафізичний цикл. Кожний з таких підходів в цілому допустимий. Цей твір є водночас історією маленького, загубленого серед боліт і лісів містечка Макондо і життєпису родини Буендіа, що заснувала містечко. Її спадкоємці управляли, визначали стиль і напрями макондівського життя протягом усього його столітнього існування. Автор відтворює у метафоричній, асоціативно-символічній формі історію Колумбії й усієї Латинської Америки (від часу звільнення від іспанського володарювання, до кінця першої третини ХХ століття) з її проблемами та соціальними суперечностями. Роман значною мірою — це біографія родини самого Гарсіа Маркеса: дідусь і бабуся письменника, як і центральні персонажі роману, були двоюрідними братом і сестрою, прізвище бабусі, як і головної героїні роману, Ігуаран. Дід його також скоїв убивство, кинув своє село і шукав іншого місця проживання. Він став прототипом полковника Ауреліано Буендіа. У свій твір Гарсіа Маркес переніс спогади дідуся про реальні історичні події. Перша з них — це громадянські війни між лібералами і консерваторами. Письменник не ставить за мету показати історію громадянської війни в Колумбії, а лише з гіркою іронією розповідає, як згубно вона вплинула на її учасників. Юний Ауреліано Буендіа пішов на війну з деспотизмом, проте, домігшись загального визнання і слави, повернувся додому жорстоким і самотнім, утративши любов до батьківщини, й інтерес до ідеалів, за які боровся. Подібна доля спіткала й інших героїв твору. Друга історична подія — грубе втручання в життя країни північноамериканської бананової кампанії. Кульмінація її — страйк робітників і варварський розстріл натовпу людей, які зібралися на залізничному майдані. Ця трагедія дійсно відбулася у сусідньому з Аракатакою містечку в рік народження автора. Є в романі й парабола довгого людського життя, на подив безпечного і бентежного одночасно, що лише в останню хвилину прозріває власне призначення, закладене в самому народженні. «Сто років самотності» — це своєрідна Біблія від Гарсіа Маркеса, історія людства і притча про людство від Хосе Аркадіо Буендіа і Урсули Ігуаран, які вчинили гріх, і до Апокаліпсиса, коли зникає Макондо.