Зарубіжна література - статті та реферати - 2021

Епос Західної Європи («Пісня про Сіда», «Пісня про Роланда», «Пісня про Нібелунгів»). Питання походження пісень західноєвропейського епосу. Основні тематичні пласти його та художні особливості

Середні віки ( III — IV ст. н.е. — XIV ст.)

Історико-культурне значення середньовіччя визначається такими обставинами: 1. саме в період середніх віків виникають національні держави, які існують по сьогодні; 2. в цих молодих державах виникає народна словесність, народно-поетична творчість, від якої бере початок писемна література — в основі своїй виразник національного духу; 3. з початку ХІ ст. налагоджуються тісні культурні зв’язки Західної Європи зі Сходом, ці зв’язки відіграли значну роль у формуванні західної культури.

Народні пам’ятки і власне літературні твори значно глибше відтворюють побут, звичаї, ідеї, проблеми, мораль свого часу. Найвидатніші пам’ятки цього періоду можна згрупувати так: героїчний епос, лицарська література, міська література.

Особливості середньовічного епосу: — зображення важливих суспільних подій, видатних історичних осіб; — певне дотримання правдивості життєвих фактів; — докладність розповіді; — героїзація подій; — образи головних героїв як втілення державної ідеї; — наскрізний народно-патріотичний пафос; — висока поетичність мови; — великий обсяг.

Виникають умови для появи національних літератур. Відбувається формування основних жанрів західноєвропейської середньовічної літератури. Замість міфологічного переважає історичне. Посилюється патріотичний пафос творів (боротьба проти іноземних завойовників + невірні мусульмани). ФІГУРИ: 1. Епічний король (шанована людина, захисник простих людей, втілення єдності людини), 2. Епічний герой (носій народних ідеалів). Поеми виконувались «жонглерами», співучим речитативом + маленька арфа.

Героїчний епос ХІ-ХІІ ст. АНАЛІЗ ЗА ВИБОРОМ.

Іспанський героїчний епос «Пісня про мого Сіда« (між 1140-1160 рр.), його особливості:

- героїчне не відокремлене від повсякденного, тут наявний різноманітний життєвий фон і переважає оптимістичне світосприйняття; майже всі дійові особи «Пісні...» — історичні постаті; анти аристократичне спрямування; важливе місце займає сімейно-побутова тематика — Сід не лише доблесний воїн і вірний васал, але й ніжний чоловік і батько; у поемі відсутня ідея релігійної нетерпимості; наявність у поемі широких описів мирного життя (не лише походів і битв); фантастичний елемент у поемі слабший у порівнянні з «піснею про Роланда».

«ПІСНІ ПРО РОЛАНДА»

Французький героїчний епос «Пісня про Роланда» (1100 р.) його особливості: піднесений тон розповіді, який нагадує Гомера; велика кількість батальних сцен, вони складають 2/3 усього тексту поеми; наявність християнської фантастики, яка присутня у вигляді фантастичних образів і чудес; наявність образів воїнів у рясі, які однаково добре володіють і «божим словом», і мечем (образ єпископа Турпіна); відсутність народних мас в поемі; уславлення жіночих образів (образ Гільди — нареченої Роланда); сюжетна різноманітність: від сімейно-побутових зарисовок до фіксації важливих історичних подій і політичних проблем; у пісні декілька разів згадується Київська Русь. Це реальна історична подія (період іспанського походу Карла Великого). Загін очолював Ролан, всі загинули в ім’я християн, «великої Франції». Вітчим Ролана ненавидів пасинка і вступив у зговір з царем саросів. Карл помстився і знищив армію мусульман з усього світу.

Композиція твору: 1. Зав’язка (зрада вітчима), 2. Кульмінація (битви), 3. Розв’язка (помста Карла).Жанр — суворо воїнський епос. Немає картин побуту і мирного життя. Відсутні банкети. Детальний опис картин бою. Пейзаж дуже скупий, хоч і виразний.

ПІСНЯ ПРО НІБЕЛУНГІВ

Пісня про нібелунгів (1200) середньовічна німецька епічна поема, написана невідомим автором наприкінці XII — початку XIII століття. Належить до числа найвідоміших епічних творів людства. У ній розповідається про одруження драконоборця Зігфрида з бургундською принцесою Кримхільдою, його смерть з причини конфлікту Кримхільди з Брунгільдою, дружиною її брата — Гунтера, а потім про помсту Кримхільди за смерть чоловіка. Дія відбувається на землях Баврії та Австрії.

Німецький епос не був до певної міри національним, як французький чи іспанський епос. Його герої не виступали захисниками батьківщини чи народу від загарбників, їхні богатирські подвиги обмежувалися інтересами особистими чи сімейно-родинними. Поема «Пісня про Нібелунгів» дійшла до нас в десяти повних рукописах. «Пісня про Нібелунгів» — монументальний твір, який налічував 39 «авентюр» (пісень, частин) і складався із 10 тис. віршів, написаних «нібелунговою строфою». Походження слова «Нібелунги» остаточно не з’ясоване, його пов’язують зі словом Nebel — «туман». Нібелунгами у першій частині епопеї виступали казкові істоти, які охороняли скарб, та богатир Зіґфрід, а в другій — бургунди, яких називали нібелунгами.

Головна тема поеми — показ феодальної суперечки та зображення родинно-побутових мотивів, а ідея — засудження жорстокості феодальних суперечок, вчинків, які несли горе народним масам.

МОТИВИ: Мотив кохання здалека (Зігфрід — Крімхільда); Психологічний аспект (невтішне горе і жадоба помсти Крімхільді. Відсутність національного шовінізму.) ВИТОКИ: 1. давньогерманської героїчної саги (на думку більшості — міфу) про Зігфрида, вбивцю дракона, визволителя речей діви Брумхільди, який потрапляє під владу злих братів і втрачає скарб, наречену і саме життя, 2. та історичної саги про загибель бургундського королівського дому в 437, у битві з гунами Аттіли (Етцеля). Невідомий талановитий поет майстерно поєднав у своєму творі два цикли народних переказів, що існували ще з VI ст.: історію трагічного шлюбу нідерландського королевича Зігфріда й бургундської королівни Крімгільди та історію загибелі королівства.