Зарубіжна література - статті та реферати - 2021

Переваги й недоліки образного шляху аналізу твору. Методика роботи над образом-персонажем на уроках зарубіжної літератури

Завданням вчителя, який працює із учнями 5-6-х класів, є необхідність навчити учнів основних термінів і понять, вдосконалитинавички їхнього активного практичного застосування, активно заохочуючи до самостійних узагальнень. У початкових класах школярі набувають певних умінь роботи над художнім екстом:

- вчаться поділяти його на відносно завершені частини, встановлювати різні змістові зв'язки між подіями; - виявляти різного характеру взаємозв'язки між персонажами (громадянські,родинні, дружні тощо); - розмірковувати над подіями, вчинками й поведінкою дійових осіб, правильно їх розуміти й оцінювати; - відрізняти головне, важливе від другорядного, допоміжного;добирати матеріал для розповіді про дійову особу;

- зіставляти персонажів за однією чи двома характерними рисами;

знаходити в тексті влучні образні вислови для характеристики героя, оцінки його вчинків, подій; - встановлювати зв’язок між назвою твору та його змістом; виявляти головну думку твору; - практично розрізняти віршовані й прозові твори, деякі літературні жанри (казку, байку, оповідання, вірш) тощо.

Тому основним завданням вчителя, який працює з учнями 5-6-х кл. закріпити ці навики, вдосконалити їх на практиці, розширити теоретичні знання школярів та підготувати їх до застосування різних шляхів аналізування тексту, зокрема пообразного.

Найчастіше у шкільній практиці використовується пообразний шлях аналізу. Як правило, він продктивний тоді, коли твір епічний, невеликий за розміром і композиційно стрункий. (Флобер «Пані Боварі», О. де Бальзак «Гобсек»). Це зумовлено тим, що в центрі кожного художнього твору — образ або система образів людей, тварин, речей чи інших істот, створених фантазією автора. В художньому творі все змальовується за допомогою образів: люди, події, предмети, явища, тощо. В зв'язку з цим літературознавці розрізняють образ-колектив, образ-персонаж, образ-подія, образ-предмет, образ-явище, образ-пейзаж, образ-переживання тощо. З усього твору або якоїсь значної частини його перед читачем постає образ епохи, образ нації, образ якоїсь етнічної групи людей тощо. Застосування пообразного шляху аналізу художнього твору має і деякі недоліки, адже в шкільній практиці аналіз тексту часто деякими вчителями зводиться до поділу на позитивних і негативних героїв.

Саме поєднання серйозного аналізу і захоплюючої гри може сприяти зацікавленню учнями літературою. Приклад: при вивченні твору Астрід Ліндгрен «Пеппі Довгапанчоха» варто неоднозначно підходити до аналізу образу героїні — як малої пустунки, яка не хотіла ходити до школи, але водночас і як доброї, щирої і товариської дівчинки.

Власне розпочинати пообразний аналіз тексту в школі варто вже при вивченні такого жанру літератури як казка. З цікавістю читаються казки, які не тільки розважають, а й змушують юного читача замислитися над проблемами реального життя — вибором чесного шляху, самотністю, вірністю друзів. Вчитель пропонує учням для аналізу таку казку, як «Попелюшка» Шарля Перро. В даному випадку учні легко зможуть відтворити образи Попелюшки, її мачухи і зведених сестер, скласти порівняльну таблицю, в яку запишуть цитати з казки. Таким чином діти на практиці легко відтворять теоретичний матеріал, адже вивчення казки потребує використання на уроках ігрових елементів, а школярі часто саме за допомогою гри краще сприймають матеріал.

Учні вчаться складати порівняльну характеристику героїв, її можна здійснювати двома способами. Або спочатку складається характеристика кожною героя окремо, а потім зіставляється, або, керуючись готовимпланом, виявляються особливості одночасно обох дійових осіб.

Велику роль у створенні будь-якого образу має художня деталь — характерна риса, подробиця, яка надає образові особливої виразності, життєвості, переконливості. Зображуючи зовнішність персонажа, картини природи, вигляд помешкання тощо, письменник не описує все до найменших дрібниць. Достатньо виділити лише найхарактерніші деталі (дві-три), щоб образ у всій своїй повноті й багатогранності постав перед духовним зором читача. Процес створення типових образів може йти різними шляхами. Переважна більшість типів світової літератури створена, так би мовити, конструктивно. Спостерігаючи багатьох людей певного соціального прошаркучи певної місцевості, письменник поступово виділяє те, що типове для даних великих колективів, і за допомогою художнього домислу створює одиничний характер. Типові риси надають, як правило, образові-характерові соціальної значимості, а індивідуальні допомагають чіткіше окреслити образ, від чого типовість набуває особливої життєвості, переконливості і повноти. Типовістьобставин вимагає історичної, побутової, етнографічної правдивості їх. У високохудожньому творі типовими є не лише дійові особи та події, а також пейзажі, інтер'єри, художні деталі.

Старша школа. Роботі над художнім твором, що вивчається текстуально, передують вступні заняття, завдання яких активізувати й збагатити знання учнів певного змісту, відновити відповідні життєві враження, викликати потрібний

настрій, збудити інтерес до твору, бажання його прочитати, розібратись у ньому, а також привернути увагу школярів до таких важливих моментів тексту, які під час читання можуть бути не помічені ними.Тільки внаслідок такої підготовки твір буде сприйнятті у процесі першого читання зі жвавою цікавістю, його зміст засвоюватиметься свідомо, збудить відповідні переживання, дасть нові знання, виховуватиме морально й естетично. Учні старших класів мають чітко розрізняти, що пообразний аналіз художніх творів зосереджує увагу на роботі над образами-характерами, проблемно-тематичний на розкритті проблем соціального, філософського, морально-етичного характеру, поставлених письменником; композиційний — на виявленні особливостей побудови твору; мовно-стильовий — на роботі над лексико-стилістичними багатствами твору.

Для реалізації пообразного аналізу характерні такі прийоми:

- спостереження над текстом з метою добору матеріалу для характеристики образу персонажа, встановлення його структури, зокрема визначення провідних рис вдачі;

- з'ясування мотивів поведінки:

- виявлення використаних письменником прийомів творення образу тощо;

- здійснення індивідуальної, групової, порівняльної характеристики героїв виучуваного твору (усно чи письмово);

- зіставлення однотипних і контрастних характерів одного чи різних творів: з'ясування місця й значення дійової особи у виучуваному творі, доробку письменника, в літературному процесі.

Наприклад, уміння зіставляти два образи-персонажі одного (чи різних) творів складається з таких: - уміння дібрати з художнього тексту матеріал для характеристики кожної з цих дійових осіб; - осмислити його; - скласти план;

- відтворити у своїй уяві кожний із образів в єдності їх зовнішніх і внутрішніх рис; - зіставляти характери з метою виявлення спільних і відмінних рис; -виведення висновків.

Досліджувати текст вимагають і завдання такого характеру: відтворити словесний портрет героя і визначити, які деталі цього портрета дані в тексті твору, які домалювала уява учня; в якомусь уривку знайти приказки і пояснити їх зміст; відділити реальне від фантастичного в зображенні якоїсь події, героя, предмета; скласти цитатний план; підготуватися до предмета; скласти цитатний план; підготуватися до переказу близького до тексту тощо.

У творах про життя народу в минулі епохи, є факти історичного, соціального, економічного та іншого характеру, що становлять якийсь момент змісту; у таких випадках проводиться коментоване читання. Перечитуючи весь твір або окремі уривки з нього, вчитель робить відповідні пояснення. Так, наприклад, для пояснення образу Родіона Раскольникова з роману Ф. Достоєвського «Злочин і кара» вчитель має розповісти учням про філософські погляди Ніцше, які мали вплив на російського письменника, провести інтегрований урок спільно з вчителем історії, щоб краще передати учням історичні події тієї епохи, коли відбувається дія роману. Такі методи викладання допоможуть учням при аналізі образів твору.

Одним із елементів застосування пообразного аналізу художнього тексту в старших класах є навики складання плану твору. До уміння складати план творів входять такі моменти: - членування тексту на відносно завершені частини; - виділення в кожній частині головного, відділення його від другорядного: - виявлення основного змісту кожної частини: - формулювання пунктів плану в певній синтаксичній формі; - належне оформлення запису плану. Складний план вимагає оволодіння такими операціями: ленування великих частин тексту на дрібніші (подій - на епізоди); добір до них заголовків-пунктів, які детальніше розкривають зміст основного пункту.

Характер — повно і всебічно змальована в художньому творі дійова особа з чітко окресленими, яскраво вираженими рисами вдачі.

Завдання аналізу образів-персонажів у школі: посилити їх вплив на учнів; надати зразок для наслідування; возвеличити або засудити персонаж як тип людської поведінки; на прикладах літературних героїв учити школярів розбиратися в людях, уміти виявляти в їх поведінці, вчинках, ставленні до членів сім'ї, знайомих і незнайомих, до своїх обов'язків, до праці тощо. Так, наприклад, в образі Родіона Раскольникова з роману Ф. Достоєвського «Злочин і кара» автор карає заперечення святості людської особистості і всім змістом роману показує, що будь-яка людина священна і недоторкана, і що в цьому відношенні всі люди рівні.

Уміння характеризувати образи-персонажі формується поступово. Уже в початкових класах учні усвідомлюють, що кожна з дійових осіб має притаманну їй вдачу, висловлюють про них свої оціночні судження. В 5 класі школярі здійснюють перекази з елементами характеристики, а в наступному — одержують первинне поняття про її складання і вчаться добирати потрібний матеріал з тексту. Як свідчить практика, учні під час першого читання не помічають деталей, які мають певне значення длярозуміння характеру персонажа. мотивів його вчинків і поведінки, а саме: зовнішні вияви внутрішнього стану персонажа (через жести, міміку, інтонацію, добір слів у монологах і репліках тощо); пейзажні зарисовки, опис явищ, окремих предметів, які допомагають письменникові виразніше відтвориш почуття, переживання, настрої персонажів;ставлення автора до свого героя (навіть у тих випадках, коли воно висловлене безпосередньо); ставлення героїв один до одного. Зважаючи на психологічні особливості сприймання художнього твору молодшими учнями, вчителі-словесники виділяють у тексті відповідні місця і проводять над ними спеціальні спостереження. Якщо така робота здійснюється систематично, то в учнів 8-9 класів виробляються навички помічати ці деталі твору, осмислювати їх значення для творення образу персонажа. Формуванню них навичок осмисленого читання сприяє також вищий рівень розвитку інтелекту і почуттєвої сфери учнів.

У старших класах програма передбачає ознайомлення школярів із деякими засобами творення образу — персонажа в художньому творі; відомості про них поповнюються в наступні роки навчання. Знання цих засобів сприяє успішній роботі при доборі матеріалу, що проводиться шляхом спостереження над текстом.

Наприклад: перечитайте уривок (від слів ... до слів ...), подумайте над тим, як автор ставиться до свого героя (або персонажів один до одного); знайдіть у творі або його розділі портрет, пейзаж, опис явища чи окремого предмета, подумайте над тим, які почуття і настрої персонажів вони допомагають нам краще зрозуміти; перегляньте такий-то розділ твору, виберіть місця, де говориться про вчинки та поведінку героя, уявіть, що він пережив і передумав у зображеній тут ситуації, зробіть відповідні висновки;

перечитайте у творі ті епізоди, в яких діє такий-то персонаж, простежте за його вчинками та поведінкою, поясніть їх мотиви; з'ясуйте, які риси характеру героя тут виявилися;

прочитайте уривок, з'ясуйте, як різні дійові особи ставляться до одного й того ж явища (події, вчинку іншого персонажа, предмета й т.д.), поясніть, чому це ставлення не однакове;

виділіть у тексті висловлювання такого-то персонажа (монологи і репліки), з'ясуйте, як їх зміст допомагає розкрити інтереси, мрії, прагнення цього персонажа, виявіть його ставлення до різних суспільних явищ, праці, інших персонажів.

У середніх класах складається проста характеристика, а в старших — образ-персонаж розкривається в чотирьох аспектах:

- з’ясовується соціальна сутність героїв, як представників певної епохи і певного народу; - виявляється художньо-естетична цінність їх як витворів мистецтва; - встановлюється відображення в них конкретно-історичнго і загальнолюдського, неминущого; - в уяві учнів дійова особа постає як жива людина, конкретна ндивідуальність.



На нашому Youtube каналі публікуються відео скорочених творів класиків зарубіжної літератури. Переходьте на канал, підписуйтесь та слідкуйте за новими публікаціями. Кожен день ми додаємо щось новеньке.