Зарубіжна література - статті та реферати - 2021
Художня своєрідність поезії Е. А. По («Крук», «Дзвони і дзвоники», «Улялюм»). Майстерність По-новеліста («Падіння дому Ашерів», «Маска червоної смерті», «Вбивство на вулиці Морг», «Золотий жук»)
Едгар По — надзвичайно яскрава постать у світовій літературі. Його поезія значною мірою вплинула на творчість поетів різних народів, але на батьківщині, в Америці, його вірші довго не розуміли і не визнавали.
Поезія, за Едгаром По, розкриває ідеали прекрасного, що створюються в уяві поета. Мета його творчості — створити особливий стан емоційного піднесення, в якому можливе миттєве прозріння прекрасного. Так, наприклад, побудований вірш «Крук», в якому читач разом із ліричним героєм переживає прекрасні і трагічні почуття. Е. По точно розрахував будову вірша, його ритмічні зміни, навіть почуття, що викликають ті чи інші слова.
Вірш вийшов друком в січні 1845 р. Згодом став одним з найвідоміших творів письменника. «Ворон» отримав схвальну реакцію критиків і читачів завдяки його відмінним характеристикам — критики відмічали витончений семантичний, символичний та звуковий смисл. Іншою дуже популярною рисою вірша був його містичний характер. В центрі сюжету — ворон, який відвідує чоловіка під час його скорботи за померлою коханою дівчиною Еленор. Ворон промовляв тільки одне слово «Ніколи більше» (англ. Nevermore), яке поступово призвело до божевілля та загибелі чоловіка. Вірш був написаний По згідно з його детальним планом і з конкретним задумом, який він пізніше пояснив у своїй праці «Філософія віршування». «Ворон» був перекладений багатьма мовами світу, в тому числі мав декілька варіантів перекладу українською мовою. Деякі варіанти перекладу подають назву вірша українською мовою як «Крук».
Вірш «Дзвони і дзвоники» - ономатопоетичний вірш, вперше був опублікований посмертно в 1849 р. в Нью-Йоркському журналі The Union Magazine. Вірш складається із чотирьох частин, в яких ніби імітується все багатоманіття звуків, які можуть видаватися дзвоном. Різноманітні ритми дзвону передають різноманіття людських емоцій.
Вірш Е. По «Улялюм» так як і деякі інші його вірші описує втрату оповідачем прекрасної жінки, що раптово померла.
Основне ядро в прозаїчній спадщині Е. По становить новелістика. Саме в ній він досяг вершин художнього вдосконалення. Важливим внеском Е. По у розвиток американської і світової новелістики є практична розробка деяких її жанрових підвидів. Письменника небезпідставно називають родоначальником логічного (детективного) оповідання, науково-фантастичної і психологічної новели. Літературними спадкоємцями і продовжувачами Е. По вважають А. Конан-Дойля, Агату Крісті, Жуля Верна, Герберта Уеллса, С. Крейна, А. Бірса, Р. Л. Стівенсона, Генрі Джеймса та багатьох інших. Зрештою, усі вони, за винятком Джеймса, визнавали цю спорідненість.
"Падіння дому Ашерів" — порівняно короткий твір, який вирізняється оманливою простотою і ясністю, за якими приховуються глибина і складність. З одного боку, головним предметом зображення в ньому служить хворобливий стан людської психіки, свідомість на межі божевілля, з іншого — тут зображена душа, тремтяча від страху перед грядущим і неминучим жахом.
Читання оповідання про Ашерів викликає у нас тривожні, полохливі емоції. Вірний принципу "єдності емоційного ефекту", автор веде розповідь через оповідача, функція якого в тому, щоб служити своєрідним фільтром, допускаючи до читача порівняно вузьку частину спектру людських почуттів і відчуттів. Оповідач не просто описує обстановку, ситуацію і події, але одночасно висловлює власну емоційну реакцію, в якій переважають почуття тривоги і безнадійно похмурого відчаю. Крім того, Едгар По весь час переходить від загальних описів до окремих, поодиноких, від зовнішніх рис до внутрішнього стану героя. Митець мовби звужує події та образи до кімнати, до труни та склепу, до повного знищення, до остаточної руїни.
Естетизація смерті займає центральне місце у новелі "Маска Червоної смерті", яка стверджує жорстокість і необхідність давлючого над людьми фатуму. Люди намагаються втекти від чуми, запобігти смерті, влаштовуючи бенкет у розкішному палаці. Під час середноьовічної європейської чуми подібні бенкети, насправді, рятували через перенасичення організму алкоголем. Але не так у По. В нього люди мруть, мруть масово, і письменник, із задовільненням деталізуючи, малює жахливі картини.
Новела «Вбивство на вулиці Морг» є однією із трилогії, присвяченої французькому аристократу Огюсту Дюпену. Огюст Дюпен, молодий чоловік, що володіє неабиякими аналітичними здібностями, розслідує жорстоке і загадкове вбивство двох жінок, скоєне в Парижі, в будинку на вулиці Морг.
«Золотий жук» — оповідання, написане Едгаром Аланом По, один з ранніх зразків детективного жанру. Події відбуваються на острові Салівана, Південна Кароліна, навколо Вільяма Леграна, якого нещодавно вкусила комаха золотого кольору (Золотий Жук), та його прислужника Джупітера і невідомого розповідача. Легран втягує свого слугу та невідомого в пригоди після того, як розшифровує секретне повідомлення, яке має привести його до захованого скарбу.