Зарубіжна література - статті та реферати - 2021

Відмінність критичного реалізму другої половини ХІХ ст. від першої половини

Письменники-реалісти першій половині ХІХ ст.: Флобер.

Письменники-реалісти другій половині ХІХ ст.: Мопассан, Франс, Роллан, Веллс, Шоу, Голсуорсі, Марк Твен, Джек Лондон, О. Генрі, Гауптман, брати Манни.

Риси критичного реалізму другій половині ХІХ ст.:

- зв'язок з традиціями національного мистецтва, революційним романтизмом

- підсилення публіцистичного боку літератури

- відкритий вияв позиції оповідача, оцінка явищ оповідачем

- багато різновидів роману

- збагачення тематики і структури новели,

- підйом драматургії

- оновлення театру → на сцену виходять важливі соціальні проблеми

- викриття буржуазного суспільства

- урізноманітнення зображальних засобів людини в літературі, засобів відкриття її внутрішнього світу

- демонстрація усіх форм залежності людини від обставин

- вплив досягнень соціальних та природничих наук.

- вплив філософії позитивізму дещо обмежує можливості різнобічного бачення дійсності

- європейські письменники-реалісти цього періоду не змогли показати людину як активну у духовному та інтелектуальному плані особистість.

- позитивне начало втілено у вигляді приниженої краси, розтоптаної доброчесності.

- недовіра до людської активності та песимістичними уявленнями про її результати.

- естетизація огидного, хворобливого

- проблема естетизму, що тісно вплітається в реалістичну концепцію мистецтва й породжена переважно відразою до прозаїчного та бездуховного суспільства

- тонкий аналіз невловимих переливів внутрішнього світу людини, а також її фізичної природи

- новаторське відкриття - специфіка зображення предметно-чуттєвого світу, виключне вміння втілювати «індивідуальність» кожного предмету, атмосферу навколо персонажів, обстановку, видимі ознаки поведінки героїв.

Риси критичного реалізму першій половині ХІХ ст.:

- прийом об’єктивної оповіді (максимальна відстороненість оповідача)

- широкі узагальнення, сміливі гіпотези, звернення до досягнень науки та культури

- зображення дійсності без перебільшень

- натуральна величина

- відсутність коментарів оповідача

- максимальна відстороненість від фабули

- кожен персонаж набирає змістовного типу, думає самостійно

- весь роман досліджує плетиво тривіальності в стосунках між героями

- немає гарних/поганих персонажів, є лише загальна сіра маса

- окремі персонажі виступають гримасами провінційного життя

- мрії чи високі вподобання персонажів не викликають нічого більшого за іронічну посмішку

- риси історичного детермінізму в романах, всі персонажі захоплені історичним процесом

- переважання форми над змістом

- мінімум слів, максимум інформативності

- тонкі досконала композиція, формотворче новаторство, максимально точне донесення змісту до читача

- поганих, нецікавих подій для зображення не існує, існують погані письменники

- використання тривіальних сюжетів

- опис подій без прикрашення

- без емоційне ставлення до персонажів

- зняття романтичного двосвіття, зосередження художнього інтересу на реальності у всіх її аспектах.