Зарубіжна література - статті та реферати - 2021
Мовні реформи в імпресіоністичній прозі та поезії
Реформи:
- мала форма жанрова
- слово імпресіоніста має передати фрагмент, розставити нові акценти, тому епічна форма зазнає трансформації: немає єдиної інтриги.
Експеримент з формою
- немає центрального об’єкта, головна дія зливавається з тлом
- композиція не впорядкована: ми не бачимо причинно-наслідкових зв’язків, а бачимо емоційний відбір певних подій із життя
- тексти ускладнені, бо не мають центру — важко переказати
- оповідь фрагментарна
- оповідь поліфонічна — не зрозуміло хто говорить
- відмінена категорія часу : минулого вже немає, теперішнє ажко схопити, майбутнього ще немає
- чуттєві портрети
- специфічний психологізм
- тексти наповнені символами, які натякають на стан героя
- імпресіоністів цікавить поетизація дійсності
- головний герой — людина-фланер
- велика кількість описів, пейзажів, ситуацій, монологів. Рорулярні натюрморти. Все працює, аби передати таємницю людського буття. Герої часто не розуміють один одного, аби досягнути ефекту незавершеності
- синтез прози і поезії. Суб’єктивнисть викликає ліризацію прози
- герой самоспостерігає і самозаглиблюється. Часто перебуває в межових станах — сугестивна техніка
- імпресіоністична техніка вибудовує зорові ряди у тексті, тому часто використовується слово «бачити». Дуже розлогі описи
- епічний реалізм, імпресіоністична техніка, натуралізм, символи — це присутнє в текстах