Зарубіжна література - статті та реферати - 2021
Драматургічні новації Г. Ібсена. Аналітична драма
Ібсен вимагає точності, тому глядач може пізнати у п’єсі власне життя. Деталі мають символічний підтекст. (Н-д, у «Ляльковому домі» Ібсена 4 дверей визначають сценічний простір, вони вводять у інтимний простір родини. У двері неодноразово стукають, порушують цю інтимність.)
У драмі Ібсена немає всеохопності, вона причитується як несумісність громадського й особистісного — несумісність конфлікту (на відміну від Шіллера). Конфлікт переноситься на внутрішню драму героя.
Аналітична драма має на меті відображати сучасний конфлікт в сучасних умовах, а Ібсен розвиває її в таких напрямах: неоромантизм, психологічний театр Станіславського та парадоксальний театр Б. Шоу. Аналітичність драми передбачає неактивність персонажа, але активним він є у пізнанні.
Структура такої драми:
- Передісторія
- Дискусія
- Відкритий фінал
Риси:
- Відсутність розлогих монологів.
- Внесення проблемних ідей,при чому головний герой і представляє ідею, що дає можливість поглибити його образ.
- Герой вивчається як людина з інтелектом, а не за інстинктом, як у Золя.