Зарубіжна література - статті та реферати - 2021

Відбиток філософії Ніцше та Шопенгауера у літературних напрямках і течіях порубіжжя XIX-XX ст.

Початок нового століття був охарактеризований великими зрушеннями у мистецтві і в літературі. Особливого впливу зазнало мистецтво після усвідомлення того, що «померли всі боги, залишилась одна людина» (Фрідріх Ніцше). Людина стає центром художнього твору і уособлює в собі цілий світ, який є високодуховним, але одночасно оригінальним та сповненим протиріч. Завданням письменників стає пізнання внутрішнього світу людини, її духовної еволюції, її місця у всесвіті та в історії людства. Найбільш, впливовою філософською течією стає позитивізм, представники якого вважали що справжнє (позитивне) знання є результатом досягнення соціальних наук, котрі в свою чергу головним завданням ставили опис фактів і явищ реального світу, а закони природи переносили на життя людей. Символами цієї доби при всій поширеності інших напрямків стає мистецтво декадансу і його основними рисами модернізм та генетично пов’язаний із ним авангардизм. Декадентство стало іологічним (політичним) явищем на рубежі ХІХ — ХХ ст. Відрізняється настроями безнадійності, неприйняття життя і опиралося на філософські ідеї. Шатобріана та Шопенгауера в основі цього вчення лежить твердження, що цивілізація вичерпала себе і вступила в стадію спаду і згасання. Основні риси декадансу:

- неприйняття дійсності, відмова від громадського в мистецтві, культ краси як вищої цінності, містицизм, віра в надприродні сили, індивідуалізм, відмова від моралі буржуазного суспільства.

Естетичні принципи декадансу: поетизація слабості, згасання, руйнації, індивідуалізм і естецтво як бунт проти нелюдського буржуазного суспільства, мистецтво для мистецтва, зовнішня правдоподібність

Риси декадансу найбільш чітко виявилися у французькому символізмі (в поезії Поля Верлена), у творчості натуралістів.