Зарубіжна література - статті та реферати - 2021

Біблія: Старий та Новий Заповіт. Історія написання. Структура. Художні особливості

Біблія — збірка давніх ідеологічних, історичних та літературних пам'яток, що вважаються "святим" письмом у послідовників численних течій християнства. Вона складається із двох основних частин — Старого та Нового завітів. Перша найдавніша частина Біблії — Старий завіт — визнається також в іудаїзмі.

Старий завіт займає 4/5 усього тексту Біблії і відомий у двох варіантах. Масоретський текст (Танах), прийнятий в іудаїзмі і написаний давньоєврейською. Він складається з 39 книг об'єднаних в 3 великі групи: П'ятикнижжя, Пророки, Писання. Головним є П'ятикнижжя (Буття, Вихід, Левит, Числа і Повторення закону). Тут йдеться про створення Богом світу і людини, гріхопадіння Адама і Єви, всесвітній потоп, про завіт, який нібито заповідав Бог людям, та регламентацію життєдіяльності людини, що викладена у відомих десяти заповідях. Старий завіт, перекладений на грецьку мову (Септуагінта), містить 50 книг. До них ставлення християн різне: протестанти визнають 39 книг, а православні — додані 11 книг вважають неканонічними, католики — 11 книг визнають другоканонічними.

Загалом історія створення старозавітної частини Біблії обіймає період у кілька століть (з IX ст. по 60-і рр. II ст. до н.е.).

У Новий завіт, що сформувався протягом І—II ст. нашої ери, богослови відібрали книг, текст яких абсолютно єдиний для всіх християн. Він складається з чотирьох Євангелій — від Матвія, Марка, Луки та Івана, в яких розповідається про прихід Спасителя (Месії) Ісуса Христа, про його життя, смерть і воскресіння. В інших книгах (Діяннях і посланнях апостолів, в Одкровенні Івана Богослова (Апокаліпсис)) описується небесне життя Христа, поширення християнства, тлумачиться віровчення, даються пророцтва про страшний суд та кінець світу.

Якщо написання книг Біблії завершилося у II ст., а утвердження канону — у кінці IV ст., то поділ на розділи почався значно пізніше. Кентерберійський архієпископ Стефан Ленгтон у 1205 р. упорядкував біблійний текст за розділами — спочатку латинський переклад Старого завіту (Вульгату), який він поділив на 929 розділів, потім — новозавітні грецькі рукописи, які він поділив на 260 розділів. Таким чином, 66 біблійних книг поділяються на 1189 розділів.

Поділ Біблії на вірші відбувається лише в XV ст. Спочатку рабин Натан у 1448 р. поділив на вірші єврейський Старий завіт, а згодом французький друкар Робер Нтьєн (Стефанус) в 1551 р. у своїй друкарні в Парижі видав грецький Новий завіт з поділом на вірші. Біблія поділена на 31173 вірші. Лаким чином, тільки в другій половині XV ст. Біблія набуває сучасного вигляду.

Відомо, що всі книги Біблії поділяються на канонічні, неканонічні і апокрифи. Неканонічні книги визнають лише як літературу так званого "біблійного кола", корисну для навчання. Апокрифи розглядають як твори, які не мають віровчительного авторитету. Найважливіші з іудейських апокрифів такі: 4-та книга Макавеїв, книга Єноха, книги Юбілеїв, Псалми Соломона, Вознесіння Мойсея і т. ін. При посиланні на Біблію не даються сторінки, а вказується книга, розділ і вірш, наприклад: Екл. 2.5. — це означає, що книга Еклезіястова, розділ 2, вірш 5; Мт. 6.11— Євангеліє від Матвія, розділ 6, вірш 11.



На нашому Youtube каналі публікуються відео скорочених творів класиків зарубіжної літератури. Переходьте на канал, підписуйтесь та слідкуйте за новими публікаціями. Кожен день ми додаємо щось новеньке.