Зарубіжна література - статті та реферати - 2021
Поезія вагантів
Уявлення про ліричну поезію середніх віків було б далеко неповним, якби залишилося поза увагою таке цікаве й унікальне явище як латиномовна поезія вагантів. Вагантів називали так від латинського vagantes — тобто, мандрівні люди, інша їх назва — голіарди. У пошуках кращої долі вони мандрували небезпечними в ті часи європейськими шляхами, заробляючи на прожиття складанням віршів та пісень. До них приєднувався різноманітний люд, намагаючись уникнути податків, переслідувань та покарань за різні провини. З часом ряди вагантів стали поповнюватися за рахунок студентської молоді. Відкинувши усі риси куртуазної манірності, ваганти у своїх поезіях виявляли глибоку ерудицію і розкутість думки. їх демократична лірика пізніше вплине на творчість українських мандрівних дяків, кліриків, студентівспудеїв. В поезії вагантів все коливається від самого піднесеного стилю до їдкої сатири, при чому в першому випадку мова може йти про якусь буденну подію, а в другому про зустрічі з ангелами. Не можна сказати, що їх поезія - поезія крайнощів, але вона так само різнопланова, як і їх життя. Вірші вагантів - це відображення їх душі, їх світогляду, їх життя. Ваганти співали так, як жили, і навпаки. Ваганти постійно представляють себе служителями Божественної музи, і присвячують свій божественний дар не тільки на хвалебні пісні, але й викривають вади суспільства.
Безтурботна пісня. Можна назвати цей вірш піснею, бо ваганти були наділені музичними здібностями і свої вірші не читали, а співали.
Тема вірша: Заклик до веселих розваг, радощів. Уславлення безтурботного життя.
Ідеї вірша: Антицерковна спрямованість, важливіше душевні якості, а не конкретна віра, братське ставлення до людей не на словах, а на ділі, всі люди мають право на життя допомогу, потрібно бути милосердним до усіх людей незалежно від їх соціального статусу.
У пісні відчутний дух свободи. Як говорили про себе ваганти, вони були своєрідним орденом на кшталт лицарського, до якого зараховували геть усіх. Дух свободи і жадоба насолод у поєднанні з відсутністю грошей не давали їм спокою. Так виховувалося вільнодумство.