Зарубіжна література - Нові навчальні програми для 10-11 класів закладів загальної середньої освіти (рівень стандарту, профільний рівень) - О. М. Топузов 2018

Програма для 10 - 11 класів загальноосвітніх навчальних закладів з українською мовою навчання
Зарубіжна література

Авторський колектив програми:

голова — учитель-методист зарубіжної літератури Л. П. Юлдашева; наукові консультанти — проф. О. М. Ніколенко, д. пед. н., проф. О. О. Ісаєва, д. пед. н., проф. Ж. В. Клименко, к. філол. н., проф. Ю. І. Ковбасенко, к. пед. н., ст. наук. співр. В. В. Снєгірьова, к. пед. н., доц. А.О. Мельник, к. пед. н., доц. О. В. Орлова, ст. викл. О. К. Бицько; члени групи — учителі-методисти зарубіжної літератури О. В. Гученко, І. І. Звершховська, Ж. В. Костюк, В. Г. Макарен- ко, Н. В. Онищенко, Н. І. Підгорна, О. В. Пітерська, Т. П. Сегеда, О. О. Семенюк, І. О. Смірнова, С. О. Тіхоненко, В. Г. Туряниця.

Пояснювальна записка

Без книжок неможливо зберегти мир і людяність, неможливо побудувати цивілізований світ.

Ернест Гемінґвей

Передача чужомовної поезії, поезії різних віків і народів рідною мовою збагачує душу цілої нації, присвоюючи їй такі форми і вирази чуття, яких вона не мала досі, будуючи золотий міст зрозуміння і спочування між нами і далекими людьми, давніми поколіннями.

Іван Франко

Програму розроблено на підставі Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти (Постанова Кабінету Міністрів України від 23.11. 2011 р. № 1392) з урахуванням Державного стандарту початкової загальної освіти (Постанова Кабінету Міністрів України від 20. 04. 2011 р. № 462), Програми із зарубіжної літератури для 5-9 класів для загальноосвітніх навчальних закладів з українською мовою навчання (2012, зі змінами 2015-2017рр.) та відповідно до Концепції Нової української школи (2016).

Програму створено в межах всеукраїнського Учительського проекту 2016-2017 рр., до якого долучилися передові вчителі, науковці, методисти й широка громадськість. У програмі враховано позитивний досвід програмотворення України та Рекомендації Європейської Ради.

Навчання зарубіжної літератури в основній школі спрямоване на досягнення мети загальної середньої освіти, яка полягає в розвиткові та соціалізації учнів, формуванні їхньої національної свідомості, загальної культури, світоглядних орієнтирів, екологічного стилю мислення й поведінки, творчих здібностей, дослідницьких навичок і навичок життєзабезпечення.

Випускники середньої школи — це патріоти України, які знають її історію; є носіями української культури, поважають культуру інших народів; компетентні мовці, які вільно спілкуються державною мовою, володіють також рідною (у разі відмінності) й однією чи кількома іноземними мовами, мають бажання і здатність до самоосвіти, виявляють активність і відповідальність у громадському й особистому житті, здатні до підприємливості й ініціативності, мають уявлення про світобудову, бережно ставляться до природи, безпечно й доцільно використовують досягнення науки й техніки, дотримуються здорового способу життя.

Мета вивчення зарубіжної літератури в старшій школі — розвиток ключових і предметних компетентностей учнів у процесі читацької діяльності, заохочення школярів до розширення кола читання, осягнення духовної цінності та осмислення поетики літературних творів різних епох і країн, поглиблення культурно-пізнавальних інтересів учнів, усвідомлення ними виняткової ролі художньої літератури в сучасному світі, виховання в учнів поваги до культурних надбань свого та інших народів, формування творчої особистості громадянина України з високим рівнем загальної культури, гуманістичним світоглядом, активною життєвою позицією, національною свідомістю.

Завдання вивчення зарубіжної літератури в 10-11 класах:

- розвиток мотивації до читання творів зарубіжної літератури;

- поглиблення знань учнів про літературу як мистецтво слова;

- засвоєння за допомогою художньої літератури історії, культури, моральних та естетичних цінностей інших народів;

- формування духовного світу учнів, їхніх світоглядних переконань, громадянських якостей;

- утвердження за допомогою засобів художньої літератури національних і загальнолюдських цінностей;

- розвиток умінь вільно спілкуватися в різних ситуаціях, формулювати й обстоювати власну думку, вести полеміку, оцінювати життєві явища та виражати ставлення до моральних, суспільних проблем, відображених у класичних і сучасних творах;

- ведення діалогу із книжкою, досягнення взаєморозуміння й налагодження взаємодії з іншими людьми;

- вироблення вмінь орієнтуватися в потоці різноманітної інформації українською та іноземними мовами, у світі класичної й сучасної літератури;

- розвиток уявлень про вітчизняну перекладацьку школу та внесок її видатних представників;

- розширення обріїв володіння рідною мовою через сприйняття україномовних перекладів художніх творів;

- розкриття значення художньої літератури як могутнього чинника єднання та розвитку української нації;

- використання сучасних цифрових технологій для розширення кола читання;

- формування вмінь здійснювати пошуково-дослідницьку діяльність (знаходити, сприймати, аналізувати, оцінювати, систематизувати, зіставляти різноманітні факти й відомості);

- застосування в різних життєвих ситуаціях знань, умінь і навичок, набутих у процесі вивчення зарубіжної літератури;

- удосконалення навичок самостійної навчальної діяльності та самоконтролю;

- розвиток художньо-образного мислення, інтелектуальних і творчих здібностей учнів, а також їхньої емоційно-духовної сфери, естетичних смаків, загальної культури.

Вивчення зарубіжної літератури в 10-11 класах забезпечує такі функції предмета:

1) пізнавально-ціннісну (пізнання людини й світу за допомогою художньої літератури, формування ціннісних орієнтирів особистості в період її становлення);

2) естетичну (розвиток цілісних естетичних уявлень про специфіку мистецтва слова й перебіг літературного процесу, естетичного смаку, умінь визначати художню цінність творів);

3) розвивальну (розвиток розумових і творчих здібностей, самостійного критичного мислення, індивідуального стилю пізнавальної діяльності, навичок роботи з книжкою, комп’ютером з метою розширення кола читання, формування культури спілкування рідною та іноземними мовами);

4) соціально-адаптаційну (соціокультурна адаптація особистості до умов сучасного інформаційного суспільства);

5) виховну (виховання високих моральних і громадянських якостей, національної свідомості, відповідальності за збереження духовних надбань України й людства).

Відповідно до Концепції Нової української школи учні загальноосвітніх навчальних закладів мають не тільки опанувати зміст дисциплін, а передовсім набути необхідних для життя в суспільстві умінь і навичок, важливих для всебічного розвитку особистості, її подальшого становлення, морального та професійного зростання. Компетентність — це динамічна комбінація знань, умінь і практичних навичок, способів мислення, професійних, світоглядних і громадянських якостей, морально-етичних цінностей, яка визначає здатність особи успішно здійснювати професійну та подальшу навчальну діяльність і є результатом навчання на певному рівні освіти (Національний освітній глосарій, 2014). Компетентність — це набуті реалізаційні здатності особистості до ефективної діяльності.

Компетентнісний підхід, покладений в основу Концепції Нової української школи, полягає в підготовці учнів до сучасного життя та майбутньої діяльності, у цілеспрямованому формуванні в них ключових і предметних компетентностей.

Компетентнісний підхід забезпечує настанову не на процес навчання, а на досягнення особистого результату учня/учениці. Компетентнісний підхід кардинально змінює освітню роль учня/ учениці — із реципієнта (того, хто сприймає інформацію) він/ вона перетворюється на активного учасника освітнього процесу, самостійного суб’єкта навчальної діяльності, котрий/котра здобуває, перевіряє, обробляє та використовує інформацію. За допомогою індивідуальних зусиль і творчого пошуку учень/учениця обирає власну траєкторію не тільки в певній галузі, а й у житті. Компетентнісний підхід дає змогу сформувати творчу й активну особистість із вільною свідомістю, прагненням до постійної самоосвіти, до нових вершин у різних видах діяльності.

Принципи компетентнісного підходу:

- розширення прав і можливостей учнів у пізнавальній діяльності;

- формування власної траєкторії навчання;

- концентричне розширення компетентностей (крок за кроком нарощування знань, умінь, навичок);

- зв’язок навчального процесу із сучасним життям;

- настанова на самостійне мислення і творче самовираження учнів;

- оцінка й самооцінка діяльності;

- виявлення перспективи вивчення предмета;

- систематизація, узагальнення, творче осмислення вивченого;

- підвищення інтересу до процесу навчання;

- стимулювання до свідомого вибору майбутньої професії;

- формування потреби творчої реалізації в суспільстві, набуття умінь і навичок, необхідних для життя.

Ключові компетентності — універсальні компетентності, що не залежать від предметної сфери, натомість важливі для успішної діяльності, подальшої реалізації особистості в житті.

Відповідно до Рекомендацій Європейської Ради засобами предмета «Зарубіжна література» мають бути сформовані такі ключові компетентності: 1) спілкування державною мовою; 2) спілкування іноземними мовами; 3) математична компетентність; 4) компетентності в природничих науках і технологіях; 5) інформаційно-цифрова компетентність; 6) уміння вчитися; 7) ініціативність і підприємливість; 8) соціальна та громадянська компетентності; 9) обізнаність і самовираження у сфері культури; 10) екологічна грамотність і здорове життя.