«Портрет Доріана Грея» як осердя творчості О. Уайльда, філософсько-естетичні та моральні проблеми твору - РОМАН РАННЬОМОДЕРНІСТСЬКОЇ ДОБИ - СВІТОВА ЛІТЕРАТУРА 10 КЛАС РІВЕНЬ СТАНДАРТУ - АВТОРСЬКІ УРОКИ
Світова література 10 клас рівень стандарту - розробки авторських уроків
Мета: поглибити знання учнів про творчість О. Уайльда; розвивати навички роботи з додатковою літературою, аналізу тексту, зв’язне мовлення, логічне мислення; сприяти розвиткові читацького кругозору, аналітичного мислення школярів.
Обладнання: підручник; текст роману «Портрет Доріана Грея» у перекладі Р Доценка (або іншому на вибір учителя чи учнів).
ХІД УРОКУ
I. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ
1. Бесіда.
— Чому О. Уайльда називають письменником англійського раннього модернізму? (Завдяки естетизму творчості письменника, рисам імпресіонізму, що є в романі.)
— В яких жанрах працював О. Уайльд? (У його творчому доробку є поезія, казки, роман, драматичні твори.)
2. Інформація для допитливих.
Уайльд мав добре натренований голос приємного тембру, що додавало принад його мові, а головне — вмів з унікальною спритністю у будь-якій ситуації знаходитись на слово, завжди бути іскрометним співбесідником.
Цей свій розмовницький талант Уайльд зберіг до кінця життя, навіть коли втратив гроші, друзів, мистецтво. Письменник зазначав: «Художник живе, лише висловлюючи себе».
II. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ, МЕТИ УРОКУ
III. ЗАСВОЄННЯ УЧНЯМИ НОВИХ ЗНАНЬ, ФОРМУВАННЯ ВМІНЬ ТА НАВИЧОК
1. Повідомлення підготовленого учня.
Історія створення роману «Портрет Доріана Грея»
Свій єдиний роман О. Уайльд написав у рекордно короткий термін (усього за три тижні) на замовлення американського журналу. Уперше твір опубліковано 1890 року. Для окремого видання в 1891 році автор на вимогу видавця додав кілька розділів, аби надати творові «соліднішого» розміру (писати такі короткі романи було не в дусі англійської прози). Цим пояснюється непропорційність окремих частин твору,— зокрема «переломного» XI розділу, куди автор, послуговуючись своєю пам’яттю, увів мало не цілі уступи з різних брошур, антикварних реєстрів тощо.
Відомо, як виник задум роману: одного разу в майстерні свого приятеля Уайльд познайомився з натурником, котрий вразив його досконалістю своєї вроди. «Який жаль,— вигукнув письменник,— що таке славне створіння мусить старіти!» На це художник, погодившись, додав: «Чудово було б, якби він залишався такий точнісінько, як зараз, а натомість щоб його портрет старів і вкривався зморшками». Ця розмова торкалася проблеми, яка ніколи не переставала хвилювати письменника: взаємини життя і мистецтва. Із цією проблемою тісно пов’язана інша: мораль і мистецтво, роль етичного та естетичного в житті. Для Уайльда, як відомо, ці слова були майже антонімами.
Розбіжностей в критичних оцінках роману після появи не бракувало як одразу, так і потім. Сам автор так говорив про свій роман: «Справжня мораль цього твору полягає в тому, що всяке надужиття, так само, як і самозреченість, тягне за собою покару. Тобто, Безіл Голуорд, надміру обожнюючи фізичну вроду, як це робить більшість художників, вмирає від руки того, в чиїй душі він породив страхітливу й безтямну марнославність. Доріан Грей, вівши життя в самих тільки чуттєвих насолодах, пробує вбити сумління і цієї миті убиває самого себе. Лорд Генрі Уоттон намагається бути тільки спостерігачем у житті і під кінець виявляє, що ті, хто уникає битви, ще глибше зранені, аніж ті, хто бере в ній участь».
2. Творча робота.
— Проаналізуйте афоризми О. Уайльда, що складають передмову до роману. Подумайте, як вони розкривають образ письменника та головні проблеми твору.
3. Коментар учителя.
Передмова до роману складається з 25 афоризмів. У них декларується естетична програма автора. Письменник знову застосовує парадокси для викладу власної естетики. У парадоксальному вигляді повторюються основні положення естетизму: «Митець — творець прекрасного», «Розкрити себе і втаїти митця — цього прагне мистецтво», «Обранцями є ті, для кого прекрасне означає лише одне — Красу» тощо. Не обминув автор і питання моральності мистецтва, роз’єднавши ці поняття як несумісні: «Етичні уподобання митця призводять до манірності стилю», «Розбещеність і чесноти для митця — матеріал мистецтва». Проте життя головного героя роману демонструє небезпечність штучного роз’єднання етичних та естетичних принципів.
У тій самій передмові до роману О Уайльд писав: «Мистецтво — дзеркало, яке віддзеркалює того, хто в нього дивиться, а не все життя». Він чудово засвоїв університетські лекції Пейтера, котрий говорив про усталену мінливість життя. Перед смертю автор скаже: «Життя — не можна писати, життя можна тільки жити». І у цьому також виявляється парадоксальність мислення письменника.
4. Робота з текстом.
— Як естетичний ідеал О. Уайльда втілився в романі «Портет Доріана Грея»? (У романі абсолютизовано творчість та творчу особистість, протиставлено внутрішній світ людини бездушній, грубій дійсності, проголошується насолода як сенс буття (гедонізм).)
— Назвіть головну проблему твору. (Співвідношення естетичних проблем з етичними законами суспільства. Ця проблема порушується вже в передмові і закінчується описом експерименту над життям головного героя — Доріана Грея.)
— Яку роль, на думку автора, відіграє мистецтво в житті? (Людині вільно теоретизувати, але мистецтву дано право відтинати від тих абстрактних теоретизувань усе наносне, хибне і минуще.)
— Про що попереджає письменник? (Людина не може загравати ні з мистецтвом, ні із життям.)
5. Коментар учителя.
У романі «Портрет Доріана Грея» вирішуються складні філософсько-етичні та моральні проблеми, стикаються різні погляди на мистецтво, його природу, мету. Ці точки зору уособлює художник-естет Безіл Голуорд і гедоніст лорд Генрі. Особливість їхніх суперечок полягає в тому, що вони, відстоюючи засади естетизму, борються не стільки один з одним, скільки разом проти загальноприйнятого, усталеного, традиційного погляду на мистецтво, життя, мораль. Художник Безіл стверджує думку про самодостатність мистецтва. Як митець, він відчуває красу, служить їй, творить її, віддає їй усю свою душу. Лорд Генрі — проповідник насолоди від життя та мистецтва. Практичне ж утілення естетичних ідей у життя уособлює образ Доріана Грея.
Автор застерігає, що бездумне наслідування ідей завжди призводить до краху. Проаналізувавши життя Доріана Грея, можна сказати, що воно є не тільки запереченням зв’язків мистецтва з моральними принципами, як це доводив естетизм, але й доказом головної ідеї письменника про розвиток мистецтва за власними законами, які не збігаються із законами життя.
Практично, ідеолог гедонізму в романі лорд Генрі не робить нічого аморального. Навіть Безіл зауважує: «Ти не говориш нічого морального і не робиш нічого аморального». Тобто ні сам по собі естетизм, ні гедонізм не є шляхом до злочину. В романі ми бачимо фантастичний злам сюжету, що створює незвичайність позиції Доріана Грея, який усе переплутав: реальне життя, мистецтво, красу, потворність. І все це ще раз доводить вічну істину: мистецтво має власні закони розвитку, які не можна переносити на людське життя.
6. Проблемна ситуація.
— Подумайте, який давній мотив відтворено у романі. (Мотив продажу людиною душі заради вічної молодості.)
7. Творчі завдання.
— Знайдіть у романі описи інтер’єрів. Подумайте, яка їхня роль? (Роман насичений детальними описами великосвітських віталень, будинку і кімнат Доріана Грея. Сам герой визнає: «Я кохався на красивих речах, до яких можна доторкнутись і взяти до рук. Старий грезет, зелена бронза, лаковані дрібнички, різьблення із слонової кості, вишукані інтер’єри, розкіш, пишнота — усе це дає чимало втіхи». Описи інтер’єрів додають більше для розкриття естетичних смаків головного героя.)
— Проаналізуйте пейзажі, що є в романі. (Пейзажі в романі вражають своєю штучністю, відшліфованістю: «Небо тепер стало чисто опаловим, і на його тлі навколишні дахи виблискували, мов срібло»; «Тіні сріблясті, а небо сяє, наче чудова перлина». Штучну красу Уайльд плекав, від природної відвертався. З усіх витворів природи він любив лише квіти. Особливо часто на сторінках роману з’являються орхідеї та тюльпани: «Тюльпани на клумбах по той бік алеї пломеніли тремтливими огнистими язичками. Білий порох трепетною хмаркою духовитої пудри зависав у повітрі. Мов якісь величезні метелики, пурхали й колихались барвисті парасольки квітів». Квіти в нього оранжерейні, штучно викохані, начебто несправжні. Мистецтво для Уайльда вище за життя, а отже, і за природу. Саме тому світ речей, тобто витворів рук людських, превалює в романі над природним світом.)
8. Інформація для допитливих.
Російський поет-символіст, один з найвизначніших митців срібної доби К. Бальмонт у статті «Поезія Оскара Уайльда» порівнював самого письменника з орхідеєю і писав: «Оскар Уайльд нагадує красиву й страшну орхідею. Можна говорити, що орхідея — отруйна і чуттєва квітка, але це квітка, вона гарна, вона квітне, вона милує око.
Червоні маки спершу, весна і літо, повітря, життя. І потім нещадна зміна того, що зветься порами року. Осінь, зима, сад, і в середині, у цьому розкішному саду з підвищеною температурою і холодними вікнами, пишна, дивовижна, і хвилююча квітка — орхідея тигрова». Так К. Бальмонту вдалося поетично відобразити сутність душі О. Уайльда.
IV. ЗАКРІПЛЕННЯ ЗНАНЬ, УМІНЬ ТА НАВИЧОК УЧНІВ
Творча робота.
— Напишіть твір «Мої перші враження від роману О. Уайльда «Портрет Доріана Грея»».
V. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ
VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Дописати твір; дібрати цитати до характеристики образу Доріана Грея.