Стендаль «Червоне і чорне». Психологізм творчості письменника в романі. Новаторство Стендаля в реалістичному відтворенні художньої моделі суспільства й людини - ІЗ ЛІТЕРАТУРИ РЕАЛІЗМУ - ВСТУП. ІЗ ЛІТЕРАТУРИ РЕАЛІЗМУ - I семестр

Мета: показати художню майстерність автора у використанні психологізму, відтворенні мистецької моделі сучасного йому світу, новаторство письменника; розвивати навички літературознавчого аналізування епічного твору, уміння висловлювати свої думки з різних питань, обґрунтовувати їх; виховувати кращі людські якості, естетичні смаки.

Оснащення: портрет письменника, видання його твору, ілюстрації до нього.

Тип уроку: комбінований.

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент

II. Мотивація навчальної діяльності

Учитель. Жанр соціально-побутового роману за часів Стендаля вже був певною мірою розроблений письменниками. Стендаль розглянув його з нової точки зору, як «дзеркало, з яким ідеш великою дорогою. Воно відбиває то блакитне небо, то брудні калюжі й вибоїни. !де людина і несе те дзеркало, а ви цю людину звинувачуєте в неморальності! Її дзеркало відбиває багно, а ви звинувачуєте людину! Логічніше звинувачувати велику дорогу з її калюжами, а ще певніше — доглядача дороги, який допускає, щоб на ній стояли калюжі та скупчувалось багно». Про психологізм творчості й новаторство Стендаля та його художні здобутки ми поміркуємо сьогодні на уроці.

III. Оголошення теми й мети уроку

IV. Формування вмінь та навичок

1. Слово вчителя

«Червоне і чорне» — переконливе свідчення новаторства Стендаля-романіста. Тут органічно пов’‎язані риси психологічного та соціального роману.

Пригадаймо, психологічний роман — різновид роману, у якому відтворено внутрішні переживання особистості, духовну еволюцію, пошуки й суперечності в душі героя, що зумовлюють його вчинки та поведінку.

Виражається це поєднання, зокрема, у тому, що головну тему твору — зіткнення різних історичних часів (духу Великої революції, інстинктивним носієм якого є Жульєн, і нудної повсякденності Реставрації) — письменник розглядає саме як психологічну проблему і внутрішній конфлікт головного героя на тлі широкої панорами французького суспільства; зі звичайної кримінальної хроніки Стендаль зробив справжню «хроніку XIX століття».

2. Самостійна робота учнів

Учитель. Складіть схему основних груп французького суспільства часів Стендаля та їх представників; зробіть висновки.

Очікувані висновки

• У романі змальовано основні прошарки французького суспільства тих часів (нова буржуазія (Вально) і стара аристократія (де Реналь), великий світ політики (де Ла-Моль)); провінційні міста Вер’‎єр та Безансон, столиця Франції Париж; боротьбу між єзуїтами та янсеністами та ін.

• Кожен характер психологічно вмотивований, що є новим авторським внеском Стендаля в літературу.

Вища аристократія Парижа

Маркіз де Ла-Моль, його донька Матильда, відвідувачі їх салону та ін.

Духовенство Безансона

Абат Пірар, Фрілер, єпископ, семінаристи та ін.

Мешканці провінції (місто Вер’‎єр)

Дворянство: де Реналі; буржуазія: Вально, Фуке; духовенство: абати Шелан, Малон; міщанство: Сорелі, полковий лікар, полковий мировий суддя

3. Слово вчителя з елементами бесіди

Новаторським у творі Стендаля є також об’‎єктивне та критичне зображення звичаїв різних верств суспільства. Знайдіть цьому підтвердження у тексті; процитуйте відповідні епізоди.

Очікувані відповіді

• ««Мені треба випити пуншу і танцювати до знемоги,— сказала вона сама собі,— оберу зараз найблискучішого кавалера і за всяку ціну приверну загальну увагу. А ось, до речі, цей знаменитий зухвалець граф де Фервак». Вона прийняла його запрошення і вони пішли танцювати».

• ««Подивимось,— думала вона,— хто з нас двох зухваліший, але, щоб досхочу поглузувати з нього, треба його викликати на розмову». Скоро всі інші пари танцювали кадриль тільки для годиться — нікому не хотілося пропустити жодної з дотепних і дошкульних реплік Матильди. Пан де Фервак був у замішанні: за браком думок він вдавався до красивих фраз і корчив незадоволені міни. Матильда, що була роздратована, жорстоко з нього глузувала і набула в його особі ворога».

• Зображені звичаї вищого світу: суцільні розваги, лицемірство, інтриги, плітки, відсутність серйозних думок та ін.

Твір Стендаля «Червоне і чорне» містить у собі й риси філософського роману, що також є новаторським підходом автора.

Герої роману постійно сперечаються з приводу найскладніших філософських, ідеологічних, естетичних тем свого часу. Наприклад, на балу Жульєн обговорює з графом Альтамірою можливість застосування насильства заради досягнення благородної мети. Пригадайте цей епізод: «Ну, знаєте,— сказав Жульєн,— мета виправдовує засоби; якби я був не такою незначною пилинкою, а мав би хоч яку-небудь владу, я б наказав повісити трьох, щоб врятувати життя чотирьом».

• Прокоментуйте процитований епізод. Як ви вважаєте, під впливом чиїх ідей в Жульєна Сореля виникла така думка? (Наполеона, яким він таємно захоплювався.)

• Прокоментуйте вислів одного із персонажів роману: «Політика — то камінь, прив’‎язаний на шию літератури, який може її потопити менш ніж за півроку. Політика серед витворів уяви — те саме, що постріл з пістолета під час концерту. Цей звук оглушливий, але позбавлений будь-якої виразності. Він не гармонує з жодним інструментом». (Мистецтво не повинно служити політиці, підпорядковуватися їй.)

4. Колективне творче узагальнення

Учитель. Підсумуйте сказане й узагальніть риси новаторства роману Стендаля «Червоне і чорне».

Очікувані відповіді

• Психологізм.

• Об’‎єктивне й критичне зображення дійсності.

• Філософічність.

• Широке застосування прийому контрастів.

V. Домашнє завдання

Підготуватися до написання класного твору.

Орієнтовні теми

1) «Внутрішня драма головного героя роману Стендаля «Червоне і чорне»: шлях від наполеонізму до злочину».

2) ««Червоне» і «чорне» в романі Стендаля «Червоне і чорне»».

3) «Роль жіночих образів у долі Жульєна Сореля та втіленні авторського задуму в романі Стендаля «Червоне і чорне»».

VI. Підбиття підсумків уроку

Інтерактивна вправа «Мікрофон»

Продовжте речення:

• На мій погляд, роман Стендаля «Червоне і чорне» співзвучний нашому часові тим, що...