Ф. М. ДОСТОЄВСЬКИЙ «ЗЛОЧИН І КАРА». СОЦІАЛЬНІ ТА ФІЛОСОФСЬКІ ВИТОКИ БУНТУ РАСКОЛЬНИКОВА - ВІД РОМАНТИЗМУ ДО РЕАЛІЗМУ

Мета: формування предметних компетентностей: удосконалювати навички аналізу тексту художнього твору; простежити за розвитком ідеї Раскольникова залежно від його стану; визначити авторське і своє ставлення до теорії Раскольникова; виховувати гуманну, відповідальну за свої вчинки особистість; формування ключових компетентностей: уміння вчитися: розвивати навички оцінювання культурно-мистецьких явищ; комунікативної: розвивати навички роботи в парі та в колективі; інформаційної: розвивати навички роботи із підручником та вміння критично оцінювати теоретичний матеріал; загальнокультурної: прищеплювати прагнення до літературної освіти, естетичний смак; розширювати світогляд школярів.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань і формування умінь та навичок.

Обладнання: підручник, текст роману, ілюстрації до роману, опорний конспект.

Хід уроку

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

Бесіда

♦ Проаналізуйте сцену сповіді Мармеладова. Якою людиною ви уявляєте Мармеладова і які почуття він у вас викликає?

♦ Чи згодні ви з його словами: «Бідність не порок. Але злидні, шановний пане, злидні - порок-с»?

♦ Як цей епізод пов’‎язаний із готовністю Раскольникова скоїти злочин?

III. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ ТА МЕТИ УРОКУ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

IV. РОБОТА НАД ТЕМОЮ УРОКУ

1. Вступне слово вчителя

— Роман цей - історія бідної, самолюбної, недурної і не підлої людини, «з думкою досить пробудженою, з потребою значної справи й особистого щастя і з ятрущею свідомістю, що доля, за звичайних умов, не дасть йому ні того, ні іншого». Юнак цей, заточений своїм самолюбством бідняка, як у в’‎язницю, на своєму задушливому горищі, на кожному кроці свого пристрасного молодого життя відчуває тяжкі поневіряння та образи, нерозлучні з бідністю.

Він мріяв бути чесним і корисним діячем у суспільстві, він дуже любив матір і сестру, що злидарюють у далекій провінції, і сподівався, здобувши освіту в університеті, змінити свою долю. Він дуже вірив у себе, у майбутнє, у силу освіти. Ведучи жовчні монологи із самим собою, Раскольников вирішує змінити свою долю, убивши стару лихварку, існування якої з поблажливої точки зору могло бути лише шкодою для людей.

2. Аналітична бесіда

♦ Які почуття пробудив роман? Про що змусив задуматися?

♦ На які питання хотілося б отримати відповіді?

♦ Які особливості роману утруднювали читання?

♦ На чиєму боці симпатії автора в романі?

♦ У чому полягає причина злочину Раскольникова?

♦ Якими ви бачите вулиці Петербурга?

♦ Розкажіть про зовнішній вигляд людей, які зустрічалися йому на вулицях. Яке вони справили на вас враження?

♦ Опишіть свої відчуття, коли ви уявляєте трактир, кімнату Мармеладових.

♦ Що найбільше вразило вас у ставленні людей одне до одного?

3. Слово вчителя

— Основна таємниця роману не в злочині, а в мотивах злочину, стверджував В. Шкловський. Тому головне питання уроку - питання не про злочин, а про те, чому його вчинено, що штовхнуло героя на цей шлях.

Причини, що спонукали Раскольникова до вбивства

♦ Зовнішні — ідеї, що вирують у повітрі: погляди революційних демократів, які критикують несправедливість і жорстокість навколишнього світу; ідеї бонапартизму (1865 р. було перекладено російською мовою книгу Наполеона III «Історія Юлія Цезаря» про призначення великої особистості); важка, задушлива атмосфера міста, у якому люди задихаються; тісна кімната, схожа на шафу; знедолені люди (Мармеладови, Дуня, дівчинка на бульварі, жінка-утоплениця).

♦ Внутрішні - стан Раскольникова (він принижений, задавлений бідністю, страждає за інших, у ньому є прагнення діяти); характер героя - похмурий, замкнутий, самотній, болісно самолюбний і сприйнятливий.

V. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ

1. Узагальнювальна бесіда

♦ Якими є соціальні та філософські витоки злочину Раскольникова?

♦ У чому сумнівається Раскольников, ідучи на злочин? Для чого йому потрібно було скоїти вбивство?

♦ Коли у Раскольникова виникли сумніви в правильності своєї теорії?

♦ З якою метою письменник вводить у роман сон Раскольникова перед злочином?

♦ Якщо злочин — це спроба довести щось собі, то який сенс у злочині Раскольникова?

♦ Як одразу ж у момент убивства розвінчується гуманна сутність теорії Раскольникова?

3. Заключне слово вчителя

— Отже, доведений до крайнього ступеня відчаю, Раскольников висуває страшну ідею, згідно з якою будь-яка сильна духом людина, прагнучи благородної мети, має право усунути всі перешкоди на своєму шляху яким завгодно способом, навіть грабунком і вбивством. Але, виконавши свій задум, Раскольников усвідомлює, що вбив і самого себе. Він відчуває, що насильство, скоєне ним над своєю моральною природою, становить більший гріх, ніж власне акт убивства. Саме воно і є справжнім злочином. Автор змушує Раскольникова болісно пережити крах своїх наполеонівських мрій і відмовитися від індивідуалістичного бунту, після чого герой наближається до порогу нового життя, що об’‎єднує його з іншими стражденними і пригнобленими. Зерном набуття нового існування для Раскольникова стає його кохання до іншої людини - такої самої «парії суспільства», як він,- Соні Мармеладової.

VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Написати твір-мініатюру «Чи можна іноді порушувати моральні правила для досягнення загального щастя?» (за бажанням учнів).

Перечитати епізоди роману, пов’‎язані з «двійниками» Раскольникова - Лужиним і Свидригайловим.