СИСТЕМА ОБРАЗІВ РОМАНУ Ф. М. ДОСТОЄВСЬКОГО «ЗЛОЧИН І КАРА». РОЗКРИТТЯ СКЛАДНОСТІ ДУХОВНОГО СВІТУ ЛЮДИНИ. ДВІЙНИКИ РАСКОЛЬНИКОВА - ЛУЖИН І СВИДРИГАЙЛОВ, ЇХНЯ РОЛЬ У РОМАНІ - ВІД РОМАНТИЗМУ ДО РЕАЛІЗМУ

СИСТЕМА ОБРАЗІВ РОМАНУ Ф. М. ДОСТОЄВСЬКОГО «ЗЛОЧИН І КАРА». РОЗКРИТТЯ СКЛАДНОСТІ ДУХОВНОГО СВІТУ ЛЮДИНИ. ДВІЙНИКИ РАСКОЛЬНИКОВА - ЛУЖИН І СВИДРИГАЙЛОВ, ЇХНЯ РОЛЬ У РОМАНІ - ВІД РОМАНТИЗМУ ДО РЕАЛІЗМУ

Зарубіжна література 10 клас - плани-конспекти уроків - 2017 рік

Мета: формування предметних компетентностей: визначити значення образів Лужина і Свидригайлова в розкритті образу Раскольникова; розвивати навички аналізу сцен роману, показати їхній зв'язок із проблематикою твору; удосконалювати вміння й навички інтерпретувати художній твір; формувати людину із самостійним мисленням і глибокими відчуттями; формування ключових компетентностей: уміння вчитися: актуалізувати пізнавальну діяльність учнів; комунікативної: формувати навички спілкування в колективі; інформаційної: формувати вміння знаходити потрібну інформацію та подавати її; загальнокультурної: прищеплювати прагнення до літературної освіти, естетичний смак; розширювати світогляд школярів.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань і формування умінь та навичок.

Обладнання: підручник, текст роману, ілюстрації до роману, схема, опорний конспект.

Хід уроку

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

1. Перевірка домашнього завдання (слухання 2-3 творчих робіт)

2. Інтерактивна вправа «Мозковий штурм» (робота в парах)

• Дайте аргументовану розгорнуту відповідь на запитання: «Як відбувалося зародження і розвиток теорії Раскольникова і в чому полягають причини її краху?».

Соціальні причини

• Злидні і безвихідь становища Раскольникова;

• бажання допомогти матері і сестрі, самому завершити освіту;

• співчуття до людського горя, «велике серце»;

• бажання допомогти всім «приниженим і ображеним».

Філософське обґрунтування

• Розподіл людства на «тварюк тремтливих» і «тих, що право мають»;

• дозвіл «крові по совісті, щоб очистити людство»;

• мета - «свобода і влада»

Психологічні витоки

• Душевні страждання і пошуки виходу з глухого кута;

• уражена гордість і впевненість у своїй винятковості;

• бажання випробувати себе: хто він - «тварюка тремтлива» або «той, що право має».

III. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ ТА МЕТИ УРОКУ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Слово вчителя

— Роман Достоєвського «Злочин і кара» можна читати й перечитувати, щоразу знаходячи в ньому щось нове. Читаючи його вперше, ми стежимо за розвитком сюжету і намагаємося збагнути правильність теорії Раскольникова, святість Сонечки Мармеладової і «хитрощі» Порфирія Петровича. Однак якщо ми відкриємо роман удруге, з’‎являються й інші питання. Наприклад, чому саме тих, а не інших героїв уводить автор в оповідь і яку роль вони відіграють у всій цій історії. Роль ця, на перший погляд, незрозуміла, виявляється згодом досить простою. Достоєвський хоче показати нам теорію Раскольникова не тільки на його прикладі, адже Раскольников, на жаль, не є оригінальним у своїх ідеях наполеонізму.

У романі є й інші персонажі, які по-своєму втілили теорію «тих, що право мають» у життя. Це і є так звані психологічні «двійники» Раскольникова.

У центрі роману - Родіон Раскольников і його теорія про вседозволеність обраних. І всі події та персонажі покликані відобразити згубну сутність цієї теорії, відродити зерно людяності в душі героя. Головною метою свого твору Ф. М. Достоєвський вважав саме демонстрування і доведення неспроможності, хибності теорії Раскольникова. Автор прагнув привести свого героя до усвідомлення власної помилки. Цій меті підпорядкована і вся система образів твору. Кожна особа, розмова, зустріч тут відіграють важливу роль у душевній еволюції героя. Дуже важливе значення в цьому сенсі набувають образи «двійників» Раскольникова - Свидригайлова і Лужина.

IV. РОБОТА НАД ТЕМОЮ УРОКУ

1. Дослідницька робота зі встановлення значення образів Лужина і Свидригайлова в розкритті образу Раскольникова (у парах, з роздавальним матеріалом і опорою на текст роману; за варіантами)

1-й варіант. Петро Петрович Лужин

♦ Хто такий Лужин? Що ми знаємо про нього?

♦ Раскольников стверджує, що погляди Лужина близькі до його теорії. Чи згодні ви з ним (ч. 2, розд. 5)?

♦ Які міркування з листа матері про Лужина привернули особливу увагу Раскольникова? Які думки і почуття вони викликають у Раскольникова, чому?

♦ Яке враження про Лужина виникає у вас після читання листа матері?

♦ Навіщо Лужину брати за дружину дівчину без посагу?

♦ Чому поява в романі Лужина затягнута, хоча спочатку ми багато дізнаємося про нього?

♦ Навіщо автор зіштовхує Лужина із Сонею?

♦ Чому в романі показано спочатку Олену Іванівну, а потім Лужина?

♦ Як розкривається Лужин у словах «а ділова людина слухає та їсть, а потім і з’‎їсть»?

♦ Чому Лужин боїться поліції?

♦ Чи можемо ми назвати його «двійником» Раскольникова?

♦ Як його теорія, виражена в словах: «Возлюби, ще до всіх, тільки себе, бо все на світі на особистому інтересі засноване. Возлюби тільки себе, то й справи свої обробиш як годиться...», пов’‎язана з теорією Раскольникова?

2-й варіант. Свидригайлов

♦ Що ви знаєте про життя Свидригайлова до приїзду його в Петербург? Як це життя характеризує його? Використайте матеріал листа матері, слова Лужина про нього і розповіді власне Свидригайлова.

♦ Які почуття ця людина викликає у вас?

♦ Яким принципом керується Свидригайлов у своєму житті?

♦ Що думає про Свидригайлова Раскольников після прочитання листа матері?

♦ Яким побачив Свидригайлова Раскольников уперше? Які деталі зовнішності Свидригайлова особливо запам’‎ятовуються йому?

♦ Який звуковий фон використовує Достоєвський, описуючи цю зустріч?

♦ Як виявляється суперечливість характеру Свидригайлова в момент першої зустрічі з Раскольниковим?

♦ Які вчинки Свидригайлова свідчать про те, що це складна людина, у душі якої є паростки як добра, так і холодного зла?

♦ Чому Раскольникова зацікавив Свидригайлов? Які почуття ця людина викликає у Раскольникова?

♦ Чому Свидригайлов доходить до самогубства, а Раскольников не визнає такого шляху?

2. Презентація результатів роботи зі встановлення значення образів Лужина і Свидригайлова в розкритті образу Раскольникова

3. Постановка і розв'язання проблемної ситуації

♦ У чому ж полягає сенс зіставлення Раскольникова з Лужиним і Свидригайловим? (Зіставляючи ці образи, стає зрозуміло, що Лужин і Свидригайлов живуть за теорією Раскольникова. Він же, спілкуючись із сильними світу цього, не може прийняти їхнє життя, хоча і намагається зарахувати себе до сильних світу цього, йому неприємні люди, що живуть за його теорією. Це зіставлення винищує Раскольникова. Зіштовхуючи цих героїв, автор спростовує теорію Раскольникова, викриває її нелюдськість.)

♦ Підготуйте відповідь на запитання: «Чи є у Раскольникова ще двійники?» Доведіть свою точку зору.

4. Складання опорної схеми «Двійники Раскольникова» (запис на дошці і в зошитах)

Двійники Раскольникова

V. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ

1.Бесіда

♦ Хто є двійниками Раскольникова в романі? Як вони розкривають помилковість філософії Раскольникова?

♦ Що об’‎єднує Раскольникова і Свидригайлова?

♦ Що спільного і відмінного у героя з Лужиним?

♦ О. Буянова так говорить про відмінність Раскольникова від Свидригайлова: «Свидригайлов у «Злочині і карі» теж байдужий, нудьгує і тільки ледь теплий... У цьому і полягає його головна відмінність від Раскольникова, адже останній то холодний, то гарячий, але ніколи не теплий. І його, за словами, Порфирія Петровича, «життя винесе». Раскольникова бог зберіг, тому він подолав у собі свидригайлівські гордість і неробство».

♦ Як ви розумієте слова теплий, холодний, гарячий?

3. Заключне слово вчителя

— Отже, сьогодні на уроці ми розглянули образи так званих двійників Раскольникова і спробували зрозуміти, визначити їхню роль у романі.

У Свидригайлова, як і у Раскольникова, теж є «свого роду теорія, та сама справа, згідно з якою я вважаю, наприклад, що поодиноке злодійство допустиме, якщо головна мета хороша. Єдине зло і сто добрих справ!» Свидригайлов - сильна людина із сильним характером. І ці його слова аж ніяк не свідчать про те, що він так само, як і Раскольников, будує своє життя згідно з теоріями. Він не замислюється над тим, «чи тварюка він тремтлива, чи право має». Ні, він просто все своє життя вважає, що має право. Він не виводить постулати, як чинити добре, а як - погано. Життя Свидригайлова - це видозмінена теорія Раскольникова, що стала реальністю.

Автор хоче нам показати, що стало б, якби планам Раскольникова судилося реалізуватися. Свидригайлов не перевіряє себе, і якщо він і винен у смерті інших людей, то краще думати, що так і мало бути. Нічим не прикритий, всеохопний цинізм - ось підсумок усіх наполеонівських теорій, коли життя людське рівноцінне мідяку. Однак Свидригайлов не настільки порочний і дурний, як здається на перший погляд. Він розуміє, що в житті все має бути врівноважене, і тому слідом за злом він робить добро, щоб занадто не обтяжувати свого сумління. Тому й переслідують Свидригайлова містичні сни і привиди. І так само, як Раскольников переступив через життя, через кров старої лихварки, так і Свидригайлов переступає через кров, тільки через власну. Смерть, самогубство Свидригайлова - це відмова. Відмова від власних наполеонівських теорій, відмова від того факту, що одна особистість може управляти життям і смертю інших людей, але також смерть ця - ще одна жертва, принесена на вівтар теорії всевладдя, але жертва в ім’‎я спокутування гріхів.

Водночас із першим згадуванням на початку роману про Свидригайлова ми також чуємо ім’‎я якогось Лужина Петра Петровича. Це теж двійник Раскольникова - занадто схожі їхні способи у досягненні мети. Але мета у них різна. У Раскольникова - довести свою причетність до сильних людей, що управляють світом, у Лужина - скористатися перевагами цих людей (іншого йому не потрібно). Лужин теж дзеркало, але дзеркало брудне і запліснявіле. Він - крайній прояв теорії Раскольникова.

VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Перечитати епізоди роману, пов’‎язані із Сонею (ч. 4 та 5, розд. IV; ч. 1, розд. II).

Подумати над питанням: у чому «правда» Соні? Довести, що автор стверджує «правду» Соні Мармеладової.