ПОЛЬ ВЕРЛЕН «ПОЕТИЧНЕ МИСТЕЦТВО», «ОСІННЯ ПІСНЯ» - ТРАДИЦІЇ І НОВАТОРСЬКІ ЗРУШЕННЯ В ПОЕЗІЇ СЕРЕДИНИ — ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ XIX СТ.

Мета: формування предметних компетентностей: ознайомити учнів із життям і творчістю поета-символіста, зацікавити ними; розвивати навички аналізу ліричного твору; виховувати потяг до прекрасного, любов до поезії; формування ключових компетентностей: уміння вчитися: актуалізувати пізнавальну діяльність та критичне мислення учнів; комунікативної: формувати навички спілкування в колективі та толерантне ставлення до думок та почуттів оточуючих; інформаційної: формувати вміння визначати роль деталі в тексті; розвивати навички роботи з книгою; загальнокультурної: прищеплювати естетичний смак та інтерес учнів до; читання розширювати світогляд школярів.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Обладнання: портрет письменника, видання його творів; аудіозапис музичного фрагмента «Сентиментальна прогулянка» (Д. Тухманов); медіазасоби.

Хід уроку

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

II. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ ТА МЕТИ УРОКУ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Слово вчителя

— «Найбільш оригінальний, грішний, містичний. Найбільш натхненний і справжній серед сучасних поетів»,- так висловлювався Анатоль Франс про Поля Верлена. Пристрасний і неврівноважений, чутливий і надзвичайно емоційний, богемний митець і скандальний в’‎язень - таким був визнаний майстер імпресіонізму, зачинатель символізму у французькій поезії - Поль Верлен, якого 1891 року визнали «Королем поетів»... Про нього і йтиметься сьогодні на уроці.

III. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

Бесіда

♦ Що зумовило духовний переворот в умонастроях людей наприкінці ХІХ - на початку ХХ століття?

♦ Чиї ідеї цього часу були найбільш поширеними? У чому їхня суть?

♦ Назвіть характерні ознаки декадансу.

♦ Що таке модернізм? Схарактеризуйте його загальні ознаки.

♦ Які течії належали до модернізму?

♦ Схарактеризуйте символізм.

IV. РОБОТА НАД ТЕМОЮ УРОКУ

1. Робота з підручником (у парах)

Опрацювання біографії письменника

2. Виступи учнів із повідомленням про літературну групу французьких поетів «Парнас»

3. Виразне читання поезії П. Верлена «Поетичне мистецтво»

4. Бесіда

♦ Яку найпершу вимогу висуває автор до поетичного слова?

♦ Як ставиться автор до чітких, ясних барв, що пропонує?

♦ Що говорить поет про порушення проблем сьогодення, наскільки вони, на його думку, сумісні з поезією?

♦ Як автор ставиться до прийомів риторики, рим, із чим їх порівнює? Знайдіть це у тексті.

♦ Якого змісту, на вашу думку, надає поет слову література?

♦ Випишіть із вірша поняття, що протиставляються, прокоментуйте їх.

5. Слово вчителя

— Вірш П. Верлена «Поетичне мистецтво» став поетичним маніфестом символізму. Написаний 1874 року, а надрукований 1882-го. «Найперше - музика у слові», - такою є головна теза поета. Поняття музикальності він трактує досить широко. Це подолання в поезії всього, що заважає ліричному самовираженню: законів логіки, звичайних форм віршування, точності змісту. Поет, за Верленом,- медіум, яким керує інтуїція, а не логіка.

Того ж року (1874), крім «Поетичного мистецтва», вийшла збірка П. Верлена «Романси без слів», що структурно містить три розділи: «Забуті арієти», «Бельгійські пейзажі» та «Акварелі».

Серед дев’‎яти «забутих арієт» (арієта - невелика арія, проста за викладом і пісенним характером мелодія) найвідомішою є поезія «Так тихо серце плаче» (переклад М. Рильського).

6. Виразне читання поезії П. Верлена «Так тихо серце плаче»

7. Обмін враженнями, евристична бесіда

♦ Який настрій навіює ця поезія?

♦ Про що цей вірш - про природу чи стан людської душі?

♦ Які принципи автора, проголошені в «поетичному мистецтві», відбилися у творі?

9. Слово вчителя

— За удаваною простотою вірша простежується велика майстерність автора, його новаторство, відкриття «поезії душі». Верлен використовує все багатство фонетики французької мови, що викликає труднощі у перекладачів. Поет широко використовує алітерацію (повторення тих самим приголосних), асонанс (повторення однакових голосних), гру однокорінних слів, тавтологічні рими-повтори. Складна система римування поєднується з простим розмовним синтаксисом: речення короткі, часто неповні, це вигуки та скарги: «О хлюпотіння зливи / По крівлях, по землі!», «З відчаю хоч кричи! / Печалюсь без причин» (тут і далі переклад М. Лукаша). Гнучкості реченням додає і такий прийом, як перенесення рядка: «Любов й зненавиди / Нема, а дітись ніде!»

У вірші всього шістнадцять рядків, а розкривають поезію цілої душі.

9. Творча робота

♦ Порівняйте переклади вірша «Так тихо серце плаче» різними авторами.

СПІВ БЕЗ СЛІВ

Гаряче серце плаче,

Мов дощ у місті йде.

У серці сум неначе,

Тому так гірко плаче.

Приємно так дощить

Над дахом, над землею.

І на душі в цю мить

У мене теж дощить!

Ці сльози без причини

У мене на душі.

Невже усе хвилинне?

Цей смуток без причини.

На серці дивно так -

Ні гніву, ні любові.

Чого ж мені, однак,

На серці тяжко так?

(Переклад М. Терещенка)

* * *

Із серця рветься плач,

Як дощ іллється з неба.

Від зради чи невдач,

Відкіль цей тужний плач?

О, хлюпотіння зливи

По крівлях, по землі!

На серце нещасливе

Спливають співи зливи

Лягає без причин

Туга на серці туга.

З відчаю хоч кричи!

Від муки дітись ніде,

Рве серце марний жаль.

Любові й зненавиди

Нема, а дітись ніде!

(Переклад М. Лукаша)

* * *

В серці і сльози, і біль -

Небо над городом плаче.

Що це за туга?

Відкіль цей невгамовний біль?

Мжиці занурені звуки

І на землі, й по дахах!

В серце, що в’‎яне зі скуки,

Ллються зажурені звуки.

Сльози і біль без причин

В серці, якому байдуже...

Тут ані зрад, ні провин:

Тут моя туга причин.

Чи не найбільше це горе -

Навіть не знати, чому

В серце несміле і хворе

Люто закралося горе?

(Переклад М. Драй-Хмари)

* * *

Так тихо серце плаче,

Як дощ шумить над містом.

Нема причин неначе,

А серце ревно плаче!

О, ніжно як шумить

Дощ по дахах, по листю!

У цю тужливу мить

Як солодко шумить!

Відкіль цей плач. Не знати,

В осиротілім серці?

Ні зради, ні утрати,-

Відкіль журба, не знати.

Найтяжчий, певне, сум,-

Без гніву, без любові,

Без ревнощів, без дум -

Такий нестерпний сум.

(Переклад М. Рильського)

V. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ

Інтерактивна вправа «заповніть прогалини»

♦ Вставте пропущені слова у висловлювання Максима Горького про П. Верлена та прокоментуйте його: «У його завше меланхолійних віршах, що ... глибокою тугою, достотно ... волання відчаю, біль чутливої та ніжної душі, яка несамовито бажає світла, бажає чистоти, шукає Бога - та не знаходить: хоче ... людей - та не в змозі».

Слова для довідки: а) стають, бачиться, знати; б) тріпочуть, знаходилося, замовчувати; в) хвилюють, літало, покинути; г) бринять, чулося, любити.

VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Знати біографію письменника. Уміти характеризувати його творчість, аналізувати його вірші; записати основні ознаки поезії П. Верлена.