ПОЛЬ ВЕРЛЕН «ПОЕТИЧНЕ МИСТЕЦТВО», «ОСІННЯ ПІСНЯ» - ТРАДИЦІЇ І НОВАТОРСЬКІ ЗРУШЕННЯ В ПОЕЗІЇ СЕРЕДИНИ — ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ XIX СТ.
Зарубіжна література 10 клас - плани-конспекти уроків - 2017 рік
Мета: формування предметних компетентностей: ознайомити учнів із життям і творчістю поета-символіста, зацікавити ними; розвивати навички аналізу ліричного твору; виховувати потяг до прекрасного, любов до поезії; формування ключових компетентностей: уміння вчитися: актуалізувати пізнавальну діяльність та критичне мислення учнів; комунікативної: формувати навички спілкування в колективі та толерантне ставлення до думок та почуттів оточуючих; інформаційної: формувати вміння визначати роль деталі в тексті; розвивати навички роботи з книгою; загальнокультурної: прищеплювати естетичний смак та інтерес учнів до; читання розширювати світогляд школярів.
Тип уроку: урок засвоєння нових знань.
Обладнання: портрет письменника, видання його творів; аудіозапис музичного фрагмента «Сентиментальна прогулянка» (Д. Тухманов); медіазасоби.
Хід уроку
І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
II. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ ТА МЕТИ УРОКУ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
Слово вчителя
— «Найбільш оригінальний, грішний, містичний. Найбільш натхненний і справжній серед сучасних поетів»,- так висловлювався Анатоль Франс про Поля Верлена. Пристрасний і неврівноважений, чутливий і надзвичайно емоційний, богемний митець і скандальний в’язень - таким був визнаний майстер імпресіонізму, зачинатель символізму у французькій поезії - Поль Верлен, якого 1891 року визнали «Королем поетів»... Про нього і йтиметься сьогодні на уроці.
III. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ
Бесіда
♦ Що зумовило духовний переворот в умонастроях людей наприкінці ХІХ - на початку ХХ століття?
♦ Чиї ідеї цього часу були найбільш поширеними? У чому їхня суть?
♦ Назвіть характерні ознаки декадансу.
♦ Що таке модернізм? Схарактеризуйте його загальні ознаки.
♦ Які течії належали до модернізму?
♦ Схарактеризуйте символізм.
IV. РОБОТА НАД ТЕМОЮ УРОКУ
1. Робота з підручником (у парах)
Опрацювання біографії письменника
2. Виступи учнів із повідомленням про літературну групу французьких поетів «Парнас»
3. Виразне читання поезії П. Верлена «Поетичне мистецтво»
4. Бесіда
♦ Яку найпершу вимогу висуває автор до поетичного слова?
♦ Як ставиться автор до чітких, ясних барв, що пропонує?
♦ Що говорить поет про порушення проблем сьогодення, наскільки вони, на його думку, сумісні з поезією?
♦ Як автор ставиться до прийомів риторики, рим, із чим їх порівнює? Знайдіть це у тексті.
♦ Якого змісту, на вашу думку, надає поет слову література?
♦ Випишіть із вірша поняття, що протиставляються, прокоментуйте їх.
5. Слово вчителя
— Вірш П. Верлена «Поетичне мистецтво» став поетичним маніфестом символізму. Написаний 1874 року, а надрукований 1882-го. «Найперше - музика у слові», - такою є головна теза поета. Поняття музикальності він трактує досить широко. Це подолання в поезії всього, що заважає ліричному самовираженню: законів логіки, звичайних форм віршування, точності змісту. Поет, за Верленом,- медіум, яким керує інтуїція, а не логіка.
Того ж року (1874), крім «Поетичного мистецтва», вийшла збірка П. Верлена «Романси без слів», що структурно містить три розділи: «Забуті арієти», «Бельгійські пейзажі» та «Акварелі».
Серед дев’яти «забутих арієт» (арієта - невелика арія, проста за викладом і пісенним характером мелодія) найвідомішою є поезія «Так тихо серце плаче» (переклад М. Рильського).
6. Виразне читання поезії П. Верлена «Так тихо серце плаче»
7. Обмін враженнями, евристична бесіда
♦ Який настрій навіює ця поезія?
♦ Про що цей вірш - про природу чи стан людської душі?
♦ Які принципи автора, проголошені в «поетичному мистецтві», відбилися у творі?
9. Слово вчителя
— За удаваною простотою вірша простежується велика майстерність автора, його новаторство, відкриття «поезії душі». Верлен використовує все багатство фонетики французької мови, що викликає труднощі у перекладачів. Поет широко використовує алітерацію (повторення тих самим приголосних), асонанс (повторення однакових голосних), гру однокорінних слів, тавтологічні рими-повтори. Складна система римування поєднується з простим розмовним синтаксисом: речення короткі, часто неповні, це вигуки та скарги: «О хлюпотіння зливи / По крівлях, по землі!», «З відчаю хоч кричи! / Печалюсь без причин» (тут і далі переклад М. Лукаша). Гнучкості реченням додає і такий прийом, як перенесення рядка: «Любов й зненавиди / Нема, а дітись ніде!»
У вірші всього шістнадцять рядків, а розкривають поезію цілої душі.
9. Творча робота
♦ Порівняйте переклади вірша «Так тихо серце плаче» різними авторами.
СПІВ БЕЗ СЛІВ
Гаряче серце плаче,
Мов дощ у місті йде.
У серці сум неначе,
Тому так гірко плаче.
Приємно так дощить
Над дахом, над землею.
І на душі в цю мить
У мене теж дощить!
Ці сльози без причини
У мене на душі.
Невже усе хвилинне?
Цей смуток без причини.
На серці дивно так -
Ні гніву, ні любові.
Чого ж мені, однак,
На серці тяжко так?
(Переклад М. Терещенка)
* * *
Із серця рветься плач,
Як дощ іллється з неба.
Від зради чи невдач,
Відкіль цей тужний плач?
О, хлюпотіння зливи
По крівлях, по землі!
На серце нещасливе
Спливають співи зливи
Лягає без причин
Туга на серці туга.
З відчаю хоч кричи!
Від муки дітись ніде,
Рве серце марний жаль.
Любові й зненавиди
Нема, а дітись ніде!
(Переклад М. Лукаша)
* * *
В серці і сльози, і біль -
Небо над городом плаче.
Що це за туга?
Відкіль цей невгамовний біль?
Мжиці занурені звуки
І на землі, й по дахах!
В серце, що в’яне зі скуки,
Ллються зажурені звуки.
Сльози і біль без причин
В серці, якому байдуже...
Тут ані зрад, ні провин:
Тут моя туга причин.
Чи не найбільше це горе -
Навіть не знати, чому
В серце несміле і хворе
Люто закралося горе?
(Переклад М. Драй-Хмари)
* * *
Так тихо серце плаче,
Як дощ шумить над містом.
Нема причин неначе,
А серце ревно плаче!
О, ніжно як шумить
Дощ по дахах, по листю!
У цю тужливу мить
Як солодко шумить!
Відкіль цей плач. Не знати,
В осиротілім серці?
Ні зради, ні утрати,-
Відкіль журба, не знати.
Найтяжчий, певне, сум,-
Без гніву, без любові,
Без ревнощів, без дум -
Такий нестерпний сум.
(Переклад М. Рильського)
V. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ
Інтерактивна вправа «заповніть прогалини»
♦ Вставте пропущені слова у висловлювання Максима Горького про П. Верлена та прокоментуйте його: «У його завше меланхолійних віршах, що ... глибокою тугою, достотно ... волання відчаю, біль чутливої та ніжної душі, яка несамовито бажає світла, бажає чистоти, шукає Бога - та не знаходить: хоче ... людей - та не в змозі».
Слова для довідки: а) стають, бачиться, знати; б) тріпочуть, знаходилося, замовчувати; в) хвилюють, літало, покинути; г) бринять, чулося, любити.
VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Знати біографію письменника. Уміти характеризувати його творчість, аналізувати його вірші; записати основні ознаки поезії П. Верлена.