ПЧ. Е. Т. А. Гофман Золотий горнець - ПРОЗА Й ПОЕЗІЯ ПІЗНЬОГО РОМАНТИЗМУ ТА ПЕРЕХОДУ ДО РЕАЛІЗМУ ХІХ СТОЛІТТЯ

ПЧ. Е. Т. А. Гофман Золотий горнець - ПРОЗА Й ПОЕЗІЯ ПІЗНЬОГО РОМАНТИЗМУ ТА ПЕРЕХОДУ ДО РЕАЛІЗМУ ХІХ СТОЛІТТЯ

Плани-конспекти уроків - Зарубіжна література 10 клас - Рівень стандарту - 2018

Мета — формувати компетентності: предметні (знання особливостей творчості Е. Т. А. Гофмана, змісту казки «Золотий горнець»; навички аналізу художнього твору; інтерес до літератури й мистецтва; естетичний смак); ключові (уміння вчитися: навички оцінювання культурно-мистецьких явищ; комунікативну: навички роботи в парі й у колективі; інформаційну: навички роботи з підручником та вміння критично оцінювати теоретичний матеріал; загальнокультурну: прагнення літературної освіченості; світогляд).

Тип уроку: урок позакласного читання.

Обладнання: портрет Е. Т. А. Гофмана, видання його творів, ілюстрації до них.

Перебіг уроку

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

II. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ Й МЕТИ УРОКУ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Учитель. Гофман завдяки особливостям своєї уяви вмів писати про небувале так переконливо, що його фантазії здавались реальнішими за дійсність. Він був не байдужим спостерігачем, а дотепним іронічним критиком тих жалюгідних чи відразливих явищ, із яким стикався щодня. Як справжній романтик, Гофман протиставляв ницому світу, бездуховному існуванню посередності постать талановитого митця, який уособлював для нього ідеал чистої, безкорисливої, творчої людини. Його проза напрочуд поетична, образний світ настільки багатий, барвистий, музикальний, що просто-таки бере читача в полон, зачаровує, впливає на всі його почуття — зір, слух, дотик...

IІІ. РОБОТА НАД ТЕМОЮ УРОКУ

1. Бесіда на первинне сприйняття твору

· Сам автор визначив жанру твору «Золотий горнець» як казку. Які ознаки цього жанру присутні у творі? (Поруч із реальними героями діють маги, чародії, відьми, що впливають на життя людей.)

· На вашу думку, чому твір має підзаголовок «Казка з нових часів»? (Можливо, цим автор наголошує, що у творі порушуватимуться проблеми, які непокоять людей його часу.)

· Чи показана у творі реальність? (Так, але вона тісно переплітається з вигадкою.)

· На вашу думку, із якою метою автор використовує прийом двоплановості дії? (Цей прийом дає можливість висвітлити проблеми життя, що непокоїли автора. Хоча в зображуваному легко впізнати Німеччину: німецькі імена, німецька їжа, назва німецького міста тощо.)

· Що відомо про головного героя твору Анзельма? (Він студент.)

· Коли відбувається зустріч читача з героєм? (Автор конкретно вказує час і місце зустрічі з героєм: «На вшестя, годині о третій пополудні, через Чорну браму в Дрездені не йшов, а летів один юнак і з поквапу втрапив у кошик з яблуками та пиріжками старої огидної перекупки, майже все розчавив...». За такий вчинок юнака стара відьма послала йому прокляття: «А, тікаєш, чортів сину, скоро в пляшці згорбиш спину!».)

· Знайдіть портрет героя. Яким постає він в уяві читача? (Герой ставний, вродливий юнак, але далекий від моди. «Його синяво-сірий фрак був так скроєний, що, мабуть, кравець, який його шив, знав тільки з чуток про нові фасони, а чорні оксамитові штани, ще не дуже зношені, надавали всьому вбранню немовби магістерського стилю, до якого аж ніяк не пасувала ні постава юнака, ні його хода».)

· Про що мріяв Анзельм? (Дістати посаду таємного секретаря.)

· Що змінило його життя? (Він почув дивний шелест, дзвін кришталевих дзвіночків і таємничий шепіт золотаво-зелених змійок.)

· які особливі здібності мав студент Анзельм? (Він умів красиво переписувати. саме завдяки цьому Анзельм і одержав пропозицію знаменитого архіваріуса Ліндгорста, яку йому передав реєстратор Гербранд.)

2. Аналіз тексту літературного твору

· Складіть сюжетний ланцюжок подій твору Гофмана «Золотий горнець».

Очікуваний результат

Пригода біля Чорної брами → прокляття старої відьми → роздуми під бузиною → три змійки; почуття кохання → вранішнє піднесення та нова зустріч із відьмою → натхнення від кохання → розповідь Серпентини → відчуття скляної сулії → ще одна сутичка з відьмою; відмова від одруження з Веронікою → двобій добра і зла → перемога.

· Розкажіть про всі пригоди, які трапилися з Анзельмом.

3. Творче завдання

· Схарактеризуйте риси вдачі головного героя. (Анзельм — бідний студент, але він людина багатого духовного світу, має творчу фантазію, романтик, мрійник, часто живе ілюзією, однак надзвичайно порядний. саме тому його не завжди розуміють інші герої.)

ІV. УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗДОБУТИХ ЗНАНЬ

1. Евристична бесіда

· Чому міщани висміювали Анзельма?

· Що за подія дала поштовх дивним пригодам героя?

· Які кумедні випадки (для героя вони були зовсім не смішними) вам запам’‎яталися?

· Про що розповіла Анзельму Серпентина?

· Чому Анзельмові у скляній сулії було погано, а його товаришам зручно й добре?

· Що символізує в казці сулія?

· Як співвідносяться фантастичне й реальне у казці?

· Чи можливе подібне поєднання у нашому житті?

· Чи схожий головний герой казки «Золотий горнець...» Анзельм на Бальтазара? Якщо так, то чим? (Бальтазар є поетом у душі: він не тільки складає вірші, а й відчуває свою єдність з природою, він має дар прозорливця.)

2. Постановка та розв'язання проблемного питання (робота в групах)

· Поміркуйте: завдяки чому Анзельм досяг щастя? («Віра в тебе [у серпентину] й кохання відкрили мені душу природи!»: він вірив у кохання й пізнання, тому йому й відкрилася істина.)

· Чому автор переніс героїв до Атлантиди? (Це вигадана країна, де панує щастя. Автор тим самим підкреслює, що щастя в реальному світі немає.)

· Як ви розумієте останні слова твору: «І взагалі, хіба ж Анзельмове щастя — щось інше, як не життя в поезії, якій відкривається найглибша таємниця природи — священна єдність усіх речей»? (Людина щаслива тоді, коли досягне гармонії. Гармонія ця є в літературі, мистецтві, але, на жаль, не завжди трапляється в житті.)

· Що в казці є символом щастя? (Золотий горнець і Атлантида.)

V. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ

1. Завершальне слово вчителя

— Австрійський письменник початку XX ст. Стефан Цвейґ надзвичайно влучно схарактеризував складники дивовижного й неповторного художнього світу Е. Т. А. Гофмана: «Неземний світ, зітканий із чар та мрій, заселений фантастичними образами, — ось світ Е. Т. А. Гофмана. Подеколи він добрий і світлий, як солодка мрія, а подеколи автор посеред своїх мрій раптово згадує про себе і власну невтішну долю — тоді він стає дошкульним і злим, спотворює людей до краю, обертаючи їх на карикатурних чудовиськ, із навіженою втіхою прибиваючи портрети своїх «покровителів», що пригнічують його і дошкуляють йому, до стіни своєї зневаги... Хто витримав столітній іспит, той витримав його на віки, а тому Е. Т. А. Гофман належить — про що цей нещасний, розіп’‎ятий на хресті земної прозаїчності та вульгарності, навіть не здогадувався — до вічної гільдії поетів і романтиків, що вигадали для життя, яке їм дошкуляло, найоригінальнішу помсту, а саме: створювали життєві образи, повніші й колоритніші, ніж ті, які створює наша дійсність».

Творчість Гофмана надзвичайно самобутня й оригінальна. Не лише в німецькій, а й в усій європейській та світовій літературі жодного схожого на нього письменника не було.

Творчість Гофмана належить до третього етапу німецького романтизму, що збігається з періодом Реставрації, і є її найповнішим та найхарактернішим виявом.

За своїми ідейно-естетичними засадами та провідними тенденціями вона істотно відрізняється як від єнського, так і від гейдельберзького романтизму: певною мірою ця творчість є якісно новим утворенням німецької романтичної літератури.

Ще за життя Гофмана визнали талановитим митцем як на батьківщині, так і за її межами. Власне, він був єдиним німецьким письменником-романтиком, хто зажив неабиякої популярності в усій Європі та чия творчість настільки вплинула на інші літератури, що стала важливим чинником європейського літературного процесу.

2. Інтерактивна вправа «Мікрофон»

· Продовжте речення: «Найцікавішим для мене сьогодні було...».

3. Інтерактивний прийом «незавершене речення»

· Завершіть речення:

• «Мені вже було відомо...»;

• «Проте я навіть не здогадувався (не здогадувалася), що...»;

• «Відтепер я знатиму про...».

VІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Для всіх: опрацювати матеріал підручника за темою уроку.

Випереджальне (творче): підготувати презентацію «Школа «чистого мистецтва» в російській поезії. Лірика Ф. І. Тютчева й А. А. Фета»; вивчити напам’‎ять вірші Ф. І. Тютчева «Silentium», А. А. Фета («Я прийшов до тебе, мила...», «Шепіт, ніжний звук зітхання...») .

Випереджальне (індивідуальне): підготувати повідомлення про особливості поетичного світу Ф. І. Тютчева, його життєвий шлях.






Віртуальна читальня Зарубіжної літератури для студентів, вчителів, учнів та батьків.

Наш сайт не претендує на авторство розміщених матеріалів. Ми тільки конвертуємо у зручний формат матеріали з мережі Інтернет які знаходяться у відкритому доступі та надіслані нашими відвідувачами. Якщо ви являєтесь володарем авторського права на будь-який розміщений у нас матеріал і маєте намір видалити його зверніться для узгодження до адміністратора сайту.

Дозволяється копіювати матеріали з обов'язковим гіпертекстовим посиланням на сайт, будьте вдячними ми затратили багато зусиль щоб привести інформацію у зручний вигляд.

© 2007-2019 Всі права на дизайн сайту належать С.Є.А.