Школа чистого мистецтва в російській поезії. Лірика Ф. І. Тютчева й А. А. Фета (огляд). Художня довершеність творів - ПРОЗА Й ПОЕЗІЯ ПІЗНЬОГО РОМАНТИЗМУ ТА ПЕРЕХОДУ ДО РЕАЛІЗМУ ХІХ СТОЛІТТЯ

Школа чистого мистецтва в російській поезії. Лірика Ф. І. Тютчева й А. А. Фета (огляд). Художня довершеність творів - ПРОЗА Й ПОЕЗІЯ ПІЗНЬОГО РОМАНТИЗМУ ТА ПЕРЕХОДУ ДО РЕАЛІЗМУ ХІХ СТОЛІТТЯ

Плани-конспекти уроків - Зарубіжна література 10 клас - Рівень стандарту - 2018

Мета — формувати компетентності: предметні (знання біографії та творчості російських поетів Ф. І. Тютчева й А. А. Фета, основних тем їхньої лірики; навички дослідницької роботи, виразного читання й аналізу ліричних творів; високі моральні якості особистості; любов до художнього слова; естетичний смак); ключові (уміння вчитися: пізнавальну активність; комунікативну: навички спілкування в колективі; інформаційну: уміння знаходити потрібну інформацію та презентувати її; загальнокультурну: прагнення літературної освіченості; світогляд).

Тип уроку: урок опанування нових знань і формування на їхній основі вмінь та навичок.

Обладнання: роздавальний матеріал, мультимедійна презентація до уроку, медіазасоби.

Перебіг уроку

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

II. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ Й МЕТИ УРОКУ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

IІІ. РОБОТА НАД ТЕМОЮ УРОКУ

1. Слово вчителя

— У російській літературі XIX ст. значного поширення набули естетичні концепції «чистого мистецтва» або «мистецтва для мистецтва». Тенденція розвитку «чистого мистецтва» в Росії пояснюється намаганням його захисників протистояти популярності революційно-демократичного руху та утилітарним підходам до розуміння природи мистецтва. Особливо ці тенденції були поширеними у творчості послідовників романтизму, а саме: А. Григор’‎єва, А. Майкова, Я. Полонського, А. Фета, Ф. Тютчева та ін. Ці поети у своїх творах намагалися уникати соціальних та політичних питань, виявляли особливий інтерес до художньої форми.

2. Робота з підручником (у малих групах)

· Складіть тези за статтею підручника «Поезія «чистого мистецтва»».

Очікуваний результат

Особливості поезії «чистого мистецтва»

• Поезія натяків, здогадок, замовчувань.

• Вірші не мають сюжетної організації: ліричні мініатюри передають не думки й почуття, а летючий настрій поета.

• Мистецтво не має бути пов’‎язане із життям.

• Поет не повинен втручатися у справи світу.

• Поезія — для обраних.

Провідні теми поезії «чистого мистецтва»

• Кохання — лірика відзначена багатством відтінків, ніжністю й душевним теплом.

• Природа — образність, нетрадиційність порівнянь, епітетів; олюднення природи, знаходження в ній відгомону своїх настроїв і почуттів.

• Мистецтво — співучість і музикальність.

• Поезія — самоціль для поета: необхідно спокійно споглядати, усамітнившись від суєтного світу й заглибившись у витончений світ індивідуальних переживань. Поет вільний, незалежний від зовнішніх умов. Призначення його — іти туди, куди кличе вільний розум.

Особливості пейзажної лірики «чистого мистецтва»

• Прагнення фіксування змін у природі.

• Точність і чіткість зображуваного пейзажу.

3. Повідомлення учнів (за випереджальним домашнім завданням)

· Занотуйте найсуттєвіше із почутого повідомлення однокласника (однокласниці).

(Учень (учениця) виступає зі стислим повідомленням про особливості поетичного світу Ф. І. Тютчева.)

Очікуваний результат

Особливості поетичного світу Ф. І. Тютчева

• Сприйняття буття як катастрофи.

• Поет-філософ, поет-психолог.

• Останній російський поет-романтик.

• Природа — живий, багатоликий і одухотворений світ.

• Людина часто самотня й безсила порівняно з могутністю природи.

• Для віршів характерна насичена метафоричність.

• У жанровому плані — тяжіння до філософської мініатюри, поетичної фрагментарності.

4. Слово вчителя

— До шедеврів філософської лірики Ф. Тютчева належить вірш «Silentium». У перекладі з латини ця назва означає «Мовчання».

5. Декламування поетичних творів

(Учень (учениця) декламує вірш «Silentium» Ф. І. Тютчева.)

6. Аналіз тексту літературного твору

· Якою є тема цього вірша? У чому полягає особливість її втілення? (У вірші ніби схрестилися два мотиви: традиційна для літератури тема поета й поезії і тема кохання. За формою та змістом вірш декларативний, тобто автор намагається переконати читача в правильності суджень, які задекларовані у цьому творі.)

· Яку проблему розв’‎язує автор у творі? (Це проблема, що турбувала ще поетів-романтиків: чи все підвладне мовному оформленню і вираженню, чи, може, є речі, які не підлягають висловленню?)

· Чи можна судити про ставлення автора до свого ліричного героя? (У вірші відчувається співчуття автора до людини, яка приречена на нерозуміння та внутрішню самотність.)

· Яке значення має звертання до природи? (Автор використовує прийом психологічного паралелізму. Людина і природа живуть за однаковими законами. Як не можуть зрозуміти зорі того, чому вони мають блищати і згасати у височині, так і людина не може і не повинна намагатися зрозуміти, чому почуття раптово виникають і так само раптово зникають: «Нехай в безодні глибини / І сходять, і зайдуть вони, / мов зорі ясні уночі: / Любуйся ними і мовчи». Тютчев вважав, що почуття вищі від розуму, оскільки вони є породженням вічної душі, а не тлінної матерії. І через це намагатися висловити те, що відбувається в душі людини, не має сенсу, та й взагалі неможливо: «Як серцю висловить себе? / Чи ж зрозуміє хто тебе? / Не зрозуміє слова він, / Бо думка висловлена — тлін».)

· Яка строфа, на вашу думку, є провідною у структурі вірша? (Провідне місце в структурі вірша посідає друга строфа, зокрема рядок, який мовою оригіналу звучить як афоризм: «мысль изреченная есть ложь». саме ця думка пояснює заклики до мовчання в першій та останній строфах.)

· Яким у вірші постає світ людської душі? (Світ людської душі — живий, він існує ніби поза людиною («любуйся ними» — тобто своїми чуттями — «і мовчи»). Ця авторська ідея підкреслюється насиченою метафоричністю мовлення («чуття сходять», «чуття зайдуть», «серце висловлює себе».)

7. Повідомлення учнів (за випереджальним домашнім завданням)

(Учень (учениця) виступає зі стислим повідомленням про життєвий шлях Ф. І. Тютчева.)

8. Декламування поетичних творів

(Учень (учениця) декламує поезію А. А. Фета «Я прийшов до тебе, мила...».)

9. Аналіз тексту літературного твору

· Якою є тема твору? (Тема кохання переплітається з темою природи. Окрім того, у вірші відчутно ще один мотив — поетичної творчості.)

· Якою змальовано природу? (Природа оживає, буяє життям і красою.)

· Що можна сказати про настрій вірша? (Настрій радісний, відчувається жага до життя, краси, кохання.)

· Яким у цьому вірші постає автор? (Автор нагадує імпровізатора, який створює вірш на одному диханні.)

· Які художні засоби використовує поет? (Епітети: «живуща сила», «спів пташиний» та ін.; метафори: «живуща сила в листі променем заграла», «нове життя буяє»; анафора: «І у лісі», «І лунає спів пташиний», «І нове життя буяє», «Що до тебе з тим же палом», «Що душа пройнята шалом», «Що на мене повіває...».)

10. Декламування поетичних творів

(Учень (учениця) декламує поезію А. А. Фета «Шепіт, ніжний звук зітхання....».)

11. Аналіз тексту літературного твору

· Якій темі присвячено цей вірша? (Темі кохання.)

· У чому полягає особливість поезії? (Вона схожа на прекрасний етюд, що передає красу природи і глибокі почуття. Вірш від початку до кінця перейнято рухом, попри те що в ньому немає жодного дієслова: із 36 слів, що утворюють вірш, 26 — іменники.)

· Яку роль, на вашу думку, відіграють незакінчені синтаксичні конструкції? (У вірші багато незакінчених речень, за допомогою яких передано почуття ліричного героя, його переживання, збудження, таємничість і особливу піднесеність душі.)

ІV. УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗДОБУТИХ ЗНАНЬ

Самостійна робота (за варіантами)

I варіант

· Проаналізуйте вірш Ф. І. Тютчева «Іще горить в душі бажання...» за планом.

План аналізу ліричного твору

1. Творча історія вірша.

2. Тема і ідея.

3. Композиція і внутрішній сюжет.

4. Ліричний герой і система образів.

5. Жанрова специфіка.

6. Емоційне забарвлення.

7. Які думки і почуття викликає твір?

8. Основні особливості поетичної мови (фонетика, лексика, морфологія, синтаксис)

9. Особливості ритміки, розміру, рими.

II варіант

· Порівняйте вірш А. А. Фета «Шепіт, ніжний звук зітхання.» мовою оригіналу з перекладом М. Т. Рильського.

· Які поетичні рядки, на вашу думку, найкраще передав рильський?

· Що символізує кінцева метафора? (Зоря — це і початок нового дня, і початок нових стосунків для закоханих.)

· Знайдіть епітети, визначте їхню роль у вірші.

ШЕПІТ... НІЖНИЙ ЗВУК ЗІТХАННЯ...

ШЁПОТ, РОБКОЕ ДЫХАНЬЕ

Шепіт... Ніжний звук зітхання...

Шёпот, робкое дыханье.

Солов’‎їний спів...

Трели соловья,

Срібна гра і колихання

Серебро и колыханье

Сонних ручаїв .

Сонного ручья

Ночі блиск... Тремтіння тіней...

Свет ночной, ночные тени,

Тіні без кінця...

Тени без конца,

Ненастанні, дивні зміни

Ряд волшебных изменений

Милого лиця...

Милого лица,

У хмаринках — пурпур рози.

В дымных тучках пурпур розы,

Відблиск янтаря...

Отблеск янтаря,

І цілунків пал, і сльози,

И лобзания, и слёзы,

І зоря, зоря!

И заря, заря!

А. Фет (переклад М. Рильського)

А. Фет

V. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ

Інтерактивна вправа «Мікрофон»

· Продовжте речення: «Найцікавішим для мене сьогодні було...».

VІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Для всіх: вивчити напам’‎ять вірш Ф. І. Тютчева або А. А. Фета (за вибором учнів).

Випереджальне (індивідуальне): підготувати повідомлення «Економічний розвиток США другої половини ХІХ ст.».

ДОДАТОК ДО УРОКУ

SILENTIUM

мовчи, заховуй од життя

I мрії, і свої чуття!

Нехай в безодні глибини

I сходять, і зайдуть вони,

Мов зорі ясні уночі:

Любуйся ними і мовчи.

Як серцю висловить себе?

Чи ж зрозуміє хто тебе?

Не зрозуміє слова він,

Бо думка висловлена — тлін.

Джерел душі не руш вночі:

Живися ними і мовчи.

В собі самому жить умій!

Є цілий світ в душі твоїй

Таємно-чарівливих дум;

Заглушить їх буденний шум,

I зникнуть, в сяйві дня мручи,

Ти слухай спів їх і мовчи!

Ф. Тютчев (переклад м. Вороного)

ІЩЕ ГОРЯТЬ В ДУШІ БАЖАННЯ...

Іще горять в душі бажання,

Ще манить зір краса твоя,

Крізь любі спогади туманні

Іще ловлю твій образ я.

Твій образ милий та прекрасний

Всякденно видиться мені,

І недосяжний, і незгасний,

Немов зоря в височині.

Ф. Тютчев (переклад М. Рильського)

ВЕСНА

(«Я ПРИЙШОВ ДО ТЕБЕ, МИЛА...»)

І

Я прийшов до тебе, мила,

Розказать, що сонце встало,

Що його живуща сила

В листі променем заграла,—

І у лісі щохвилини

Кожна брунька оживає,

I лунає спів пташиний,

I нове життя буяє;

Що до тебе з тим же палом

Б’‎ється серце, ллється мова,

Що душа, пойнята шалом,

Вся тобі служить готова,

Що на мене повіває

Щастя, радість відусюди.

Що співатиму — не знаю,

Але співів — повні груди!

<...>

А. Фет (переклад M. Вороного)






Віртуальна читальня Зарубіжної літератури для студентів, вчителів, учнів та батьків.

Наш сайт не претендує на авторство розміщених матеріалів. Ми тільки конвертуємо у зручний формат матеріали з мережі Інтернет які знаходяться у відкритому доступі та надіслані нашими відвідувачами. Якщо ви являєтесь володарем авторського права на будь-який розміщений у нас матеріал і маєте намір видалити його зверніться для узгодження до адміністратора сайту.

Дозволяється копіювати матеріали з обов'язковим гіпертекстовим посиланням на сайт, будьте вдячними ми затратили багато зусиль щоб привести інформацію у зручний вигляд.

© 2007-2019 Всі права на дизайн сайту належать С.Є.А.