Сатирико-метафоричний зміст та композиція повісті “Крихітка Цахес, на прізвисько Циннобер”. Гротескні образи. Викривальний зміст твору та його символіка - Німеччина - ПРОЗА Й ПОЕЗІЯ ПІЗНЬОГО РОМАНТИЗМУ Й ПЕРЕХОДУ ДО РЕАЛІЗМУ ХІХ СТ.

Сатирико-метафоричний зміст та композиція повісті “Крихітка Цахес, на прізвисько Циннобер”. Гротескні образи. Викривальний зміст твору та його символіка - Німеччина - ПРОЗА Й ПОЕЗІЯ ПІЗНЬОГО РОМАНТИЗМУ Й ПЕРЕХОДУ ДО РЕАЛІЗМУ ХІХ СТ.

Усі уроки зарубіжної літератури 10 клас I семестр - Профільний рівень + рівень стандарту - 2018

Мета — формувати компетентності: предметні (знання особливостей творчості Е. Т. А. Гофмана; критичне мислення; мовлення; естетичний смак); ключові (уміння вчитися: прагнення нових знань; здатність критично осмислювати інформацію; уміння визначати у творі елементи іронії та гротеску; комунікативну: навички ефективної роботи в групі й толерантне ставлення до думок та почуттів оточуючих; інформаційну: навички визначення ролі деталі в тексті, ефективної роботи з книгою; загальнокультурну: читацькі інтереси; гуманістичний світогляд).

Тип уроку: урок-дослідження.

Основні терміни й поняття: філістер, ентузіаст.

Міжпредметні зв'язки: українська художня культура (мистецтво), інформатика.

Обладнання: портрет Е. Т. А. Гофмана, видання його творів, роздавальний матеріал.

Гофман — величне ім'я. Я дивуюсь, чому досі Європа не поставила Гофмана

поряд із Шекспіром та Ґете, адже це письменники рівної сили й однакового масштабу.

В. Г. Бєлінський

ПЕРЕБІГ УРОКУ

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

ІІ. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ Й МЕТИ УРОКУ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Учитель (зачитує епіграф). Називаючи Гофмана “дивовижним, величним генієм”, “одним з найвидатніших німецьких поетів, живописцем невидимого внутрішнього світу, ясновидцем таємничих сил природи й духу”, В. Г. Бєлінський порівнював масштаб його творчості з масштабом художніх здобутків В. Шекспіра та Й. В. Ґете, адже тією мірою, якою Шекспір уособлює добу Відродження, а Ґете — добу Просвітництва, Гофман репрезентує добу романтизму, світ її чарівних і дивовижних фантазій. Водночас, як Шекспір та Ґете, Гофман спрямовував свою творчість на пошук вищих моральних орієнтирів, гідних високого звання людини, рішуче ставав на захист ідеалів людяності, добра та справедливості. Саме тому його співвітчизник, поет-романтик Генріх Гейне, назвав життя та творчість Гофмана “криком туги у двадцяти томах”.

ІІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

1. Бліцопитування

· Гофман народився ... .

· Закінчив ... факультет університету.

· Перший літературний твір — ... .

· Автор фантастичних повістей-казок — ... .

· 1819-го написав повість-казку ... .

· З 1814 р. до ... Гофман мешкав у Берліні.

· Улюблене заняття митця — ... .

2. Перевірка домашнього завдання (взаємоперевірка у парах)

· Презентуйте складені вдома кросворди за методом взаємоперевірки із сусідом по парті.

Очікуваний результат

За горизонталлю

1. Ім’я карлика-потвори. (Цахес.)

2. Князь, який запровадив “освіту”,— Пафнутій... (Великий).

3. Друг і однодумець Бальтазара. (Фабіан.)

4. Кохана Бальтазара. (Кандіда.)

5. Фея, що зробила “подарунок” малюкові,— Рожа. (Гожа).

6. Ім’я поета-мрійника, що викрив малюка-потвору. (Бальтазар.)

7. Назва князівська, у якому відбувалися описані події. (Керепес.)

8. Маг, що розкрив таємницю малюка-потвори,— ... Альпанус (Проспер.)

За вертикаллю

Ключове слово: Циннобер.

IV. РОБОТА НАД ТЕМОЮ УРОКУ

1. Теорія літератури (запис до зошитів)

· Що таке алегорія? Як її використовує Гофман? (Алегорія — інакомовлення, у якому конкретний образ є формою розкриття абстрактного уявлення, судження, поняття. Суть алегорії становить внутрішнє порівняння певного явища з іншим. Вона постала на межі понятійного образно-художнього мислення з розкладом культової міфології, звідки взято багато алегоричних образів. Складніший вид алегорії — наділення істот, предметів рисами людського характеру. Алегоричні образи завжди можна розкрити аналітично, наприклад, у байках і сатиричних творах. У творі Гофмана алегоричними є образи фей, головних, прямо протилежних літературних героїв, золотих волосинок тощо.)

· Що таке сатира? Чим вона відрізняється від гумору? (Сатира — різновид смішного, комічного; особливий спосіб художнього відображення дійсності, який полягає в осудливому осміянні негативного — суспільних явищ, людських вад тощо. На відміну від гумору, сатира має гострий, непримиренний характер.)

· У чому виявляється сатирична спрямованість повісті? (Сатирична спрямованість твору полягає у змалюванні звичаїв, що панують у князівстві, зображенні порядків у політиці й системі освіти, чиношанування та самозасліплення філістерів тощо.)

· Що таке гротеск? Знайдіть елементи гротеску на сторінках твору. (Гротеск — вид художньої образності, для якого характерними є фантастична основа, тяжіння до особливих, незвичайних, ексцентричних, спотворених форм, поєднання в одному предметі або явищі несумісних, контрастних якостей (комічного з трагічним, реального з фантастичним тощо), що веде до абсурду;заперечення усталених художніх і літературних форм. Гротеск відкрито й свідомо створює особливий надприродний, химерний, дивний світ: саме таким демонструє його читачеві автор. Прикладом гротеску є змальований образ Цахеса.)

· Що таке іронія? Чи можемо ми стверджувати про наявність іронії у повісті-казці? (Іронія — негативна оцінка предмет чи явища через його висміювання. В іронічному висловлюванні комічний ефект досягається завдяки тому, що справжній смисл висловлювання замасковано: автор говорить прямо протилежне тому, що потрібно розуміти. У літературному творі іронія може мати і більш широкий і значущий смисл: вона надає художньому зображенню особливої тональності, своєрідно розкриваючи незадоволеність автора навколишнім світом. Іронія стає художнім принципом, якого дотримує письменник у відображенні життя. Мета іронії — не викликати сміх, не розважати, а підкреслювати всю серйозність, навіть трагічність становища, ситуації. У повісті-казці з різкою іронією, наприклад, зображено самозасліплення оточення Цахеса та його, Цахеса, відчуття значущості та величі.)

2. Аналіз тексту літературного твору

· Зачитайте епізод, який містить опис запровадження освіти в князівстві. цитату прокоментуйте. (Події казки відбуваються у вигаданому князівстві Керепес, де колись заходами князя Пафнутія Великого було запроваджено “освіту”. Сплинули роки, а плоди “освіти” наочно зримі: у місцевому університеті пояснюють природу за допомогою фізичних дослідів, роблять дивовижні відкриття на зразок того, що “темнота походить від нестачі світла”. Серед молоді поширене чиношанування, прагнення зробити кар’єру та збагатитися. Гофман висміює псевдопрограму освіти, де корисне змішане з безглуздим, важливе — з дурницею. Освітою керує колишній лакей, який спромігся стати міністром. Ось які новації в галузі освіти пропонує цей невіглас князеві: “Вирубати ліси, зробити річку судноплавною, розвести картоплю, покращити сільські школи, насадити акацій і тополь, навчити юнацтво співати на два голоси ранкові й вечірні молитви, прокласти шосейні дороги і привити віспу”. Автор наводить у цьому переліку те, що дійсно робили в Прусії на межі століть. Гофман дає чудову пародію на так звану філософію здорового глузду і тверезих міркувань, яка визначала суть суспільного життя тогочасної Німеччини.)

· Чого автор досягає, використовуючи у творі іронію та гротеск? (Автор із сумом констатує непереборну владу реальності, яка поглинає романтичні мрії.)

3. Розповідь учителя

— Усім відомо, що казка має щасливий кінець. У реальному житті керують цахеси, і нема кому вирвати ті три золоті волосинки. Тільки деякі бальтазари бачать ту правду — та й то тільки тому, що в них викрали наречену. У казці з’являється добрий Проспер Альпанус, але в житті таких чаклунів немає, і циннобери одружуються з прекрасними кандідами, вони при владі, доля ж ентузіастів — вигнання, а то й ув’язнення. Гофман висміює не стільки “пасинка природи” — маленького Цахеса, нікчемного й безпомічного обранця феї, скільки середовище, що сприяє процвітанню циннобера, те суспільство, яке схильне бачити у виродку — красеня, у бездарності — талант, в абсолютній тупості — мудрість, у недолюдку — “окрасу суспільства”. Цахеси народжуються, цахеси живуть і процвітають, ніби промовляє Гофман своєю казкою, лише завдяки нікчемності, вульгарності середовища, що їх породило. І вже не дивує те, що в такій країні знецінюються таланти, знання, моральні якості, навіть любов. Але автор, дуже точно викриваючи симптоми хвороби суспільства, не дає прямолінійних, раціональних пояснень причин її виникнення, а лікування — й поготів. У “Крихітці Цахесі...” присутні кілька припущень про джерела виникнення цинноберів. Це — влада грошей, людське божевілля, різні прояви чарівних сил. Кожне з них є гіпотезою. Романтичне щастя за Гофманом — тільки казка, фікція, поетична фантазія.

Гофман завдяки особливій уяві писав про небувале настільки переконливо, що його фантазії видавалися реальнішими за дійсність. Він був не байдужим спостерігачем, а дотепним іронічним критиком тих жалюгідних чи відразливих явищ, які спостерігав щодня. Як справжній романтик Гофман протиставляв ницому світу, бездуховному існуванню черні постать талановитого митця, який уособлював для нього ідеал чистої, безкорисливої творчої людини. Його проза напрочуд поетична, образний світ настільки багатий, барвистий, музикальний, що полонить читача, зачаровує, упливає на всі його почуття — зір, слух, дотик...

V. УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗДОБУТИХ ЗНАНЬ

Інтерактивний прийом “Карусель” (робота в групах)

· У 5 групах опрацюйте запитання за методикою “Карусель”.

Запитання для “Каруселі”

· Наскільки гуманним був подарунок феї Рожі-Гожі (три волосинки)?

· Чи тільки волосинки затьмарили розум обивателям?

· На вашу думку, чи міг би Бальтазар перемогти без допомоги чаклуна?

· Чому наречена Бальтазара Кандіда також не бачила справжньої сутності Цахеса?

· Як ви вважаєте, чи заслуговує Цахес на співчуття?

Примітка. Методика “Карусель” дає змогу за обмежений час опитати весь клас та підбити підсумки вивчення теми. Учні об’єднуються у таку кількість груп, скільки запитань учитель планує поставити для опрацювання (необхідно зважати на те, що більша кількість груп потребує більше часу). Кожна група отримує картку із запитанням. Запитання обговорюють, обирають “писаря”, який упродовж фіксованого часу (1-2 хв) занотовує аргументовану відповідь (якщо думка когось із групи відрізняється від думки решти учасників, записують також її). Після цього картки із запитаннями по черзі передають іншим групам, кожна з яких перечитує запитання й відповіді та формулює свої доповнення до відповідей (упродовж такого самого фіксованого часу). Кожну картку має опрацювати кожна група. Коли картка із запитанням повертається до групи, яка відповідала першою, там знову зачитують запитання й усі варіанти відповідей, які група підсумовує й формулює остаточну чітку та стислу відповідь. На завершення роботи всі запитання й остаточні відповіді зачитують уголос.

VI. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ. РЕФЛЕКСІЯ

Інтерактивний прийом “Однією фразою...”

· Однією фразою по черзі підбийте підсумок уроку.

VІІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Скласти тезовий план до твору “Повість-казка “Крихітка Цахес...” спонукала мене замислитися над такими проблемами...”.






Віртуальна читальня Зарубіжної літератури для студентів, вчителів, учнів та батьків.

Наш сайт не претендує на авторство розміщених матеріалів. Ми тільки конвертуємо у зручний формат матеріали з мережі Інтернет які знаходяться у відкритому доступі та надіслані нашими відвідувачами. Якщо ви являєтесь володарем авторського права на будь-який розміщений у нас матеріал і маєте намір видалити його зверніться для узгодження до адміністратора сайту.

Дозволяється копіювати матеріали з обов'язковим гіпертекстовим посиланням на сайт, будьте вдячними ми затратили багато зусиль щоб привести інформацію у зручний вигляд.

© 2007-2019 Всі права на дизайн сайту належать С.Є.А.