ЛК. М. В. Гоголь “Сорочинський ярмарок” - Україна - ПРОЗА Й ПОЕЗІЯ ПІЗНЬОГО РОМАНТИЗМУ Й ПЕРЕХОДУ ДО РЕАЛІЗМУ ХІХ СТ.

ЛК. М. В. Гоголь “Сорочинський ярмарок” - Україна - ПРОЗА Й ПОЕЗІЯ ПІЗНЬОГО РОМАНТИЗМУ Й ПЕРЕХОДУ ДО РЕАЛІЗМУ ХІХ СТ.

Усі уроки зарубіжної літератури 10 клас I семестр - Профільний рівень + рівень стандарту - 2018

Мета — формувати компетентності: предметні (знання символічності й українського колориту в повісті М. В. Гоголя “Сорочинський ярмарок”; уміння характеризувати персонажів, визначати їхню роль та значення; навички аналітичної роботи; естетичний смак); ключові (уміння вчитися: прагнення нових знань; критичне мислення; розуміння системи образів для розкриття ідейного задуму твору; комунікативну: уміння працювати в групі; толерантне ставлення до думок та почуттів оточуючих; інформаційну: навички визначення ролі деталі в тексті, ефективної роботи з книгою; громадянську: любов та повагу до рідної землі й народу; загальнокультурну: патріотизм; читацькі інтереси).

Тип уроку: урок опанування нових знань і формування на їхній основі вмінь та навичок.

Міжпредметні зв'язки: українська художня культура (мистецтво).

Обладнання: портрет М. В. Гоголя, тексти повісті “Сорочинський ярмарок, ілюстрації до неї, фрагменти екранізації “Сорочинський ярмарок” (1938, реж. М. В. Екк), фото фестивалю у Великих Сорочинцях.

Мені нудно в хаті жить.

Ой вези ж мене із дому,

Де багацько грому, грому,

Де гопцюють все дівки,

Де гуляють парубки!

Зі старовинної легенди

ПЕРЕБІГ УРОКУ

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

Інтерактивний прийом “Ґронування” (запис до зошитів)

· За принципом ґронування складіть схему до творчості Миколи Гоголя.

ІІІ. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ Й МЕТИ УРОКУ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Учитель. Епіграфом до першого розділу “Сорочинського ярмарку” письменник узяв слова, як зазначено в повісті,— “зі старовинної легенди” (декламує епіграф). Подорож на ярмарок для родини Солопія черевика була мовби тимчасовим переселенням в інший, небуденний світ, сповнений веселого гамору, пісень, танців, таємниць, де на них очікували незвичайні пригоди, тобто у яскраве середовище українського народного свята. М. В. Гоголь мав намір уперше відкрити читачеві чарівний світ українського ярмарку.

IV. РОБОТА НАД ТЕМОЮ УРОКУ

1. Вступне слово вчителя

— Якщо не брати до уваги поему “Ганц Кюхельгартен”, що вийшла друком під псевдонімом, першою книгою Миколи Гоголя слід вважати “Вечори на хуторі біля Диканьки”. Саме завдяки “Вечорам...” Гоголь зажив слави, водночас утіливши свою любов до рідної землі та її народу. Книга містить два томи: перший вийшов друком 1831 р., другий — 1832-го. Розповіді “Вечорів...” Гоголь писав упродовж 1829-1832 рр. За сюжетом оповідки нібито зібрав і видав книжкою пасічник Рудий Панько. Повість “Сорочинський ярмарок” належить до першої частини.

Відомо, що деякі елементи Гоголь запозичив із п’єси свого батька “Простак”, написаної для домашнього театру: окремі образи та сцени дуже схожі. Письменник обрав також рядки із п’єс батька епіграфами до окремих глав повісті. Водночас “Сорочинський ярмарок” — настільки яскравий, талановитий і самобутній твір, що навіть найсуворіший критик не зможе назвати його переказом згаданої п’єси.

Весела оповідь заснована на народних легендах, казках та піснях, у ній є фольклорні мотиви: ярмарок, чорти, прокляте місце, цигани, пара закоханих, невірна дружина, яка ховає свого коханця. Навіть червоний колір свитки — символ вогню, крові та інших нещасть — запозичено з народних повір’їв.

Створюючи “Сорочинський ярмарок”, Гоголь звернувся до спогадів власного дитинства та записів із заповітного зошита, але переплавив цей матеріал, перемішав, спаяв у щось нове, оригінальне. Традиційно цей твір визначають як комедійно-романтичний, але це не зовсім так: кумедний сюжет з яскравою любовною лінією тут доповнено цілком реалістичними побутовими замальовками. На окрему увагу заслуговує містична складова повісті, у якій навіть містика є обманом. Адже всі її прояви, крім розповіді кума Цибулі, виявляються справою рук хитрого цигана та Грицька.

2. Аналіз тексту літературного твору

· Складіть сюжетну лінію повісті “Сорочинський ярмарок”.

(Вісімнадцятирічна Параска уперше їде з батьком Солопієм Черевиком та мачухою Хіврею на ярмарок у Сорочинці → почуття Грицька та пропозиція одружитися → згода Солопія та спротив Хіврі → відчай Грицька; знайомство з циганами → чутка про зачаровану свитку та чорта, що хоче її повернути → історія про свитку, почута в будинку Черевика від кума → коханець Хіврі → зустріч Черевика з циганами дорогою на ярмарок → пригода з конем → поява “рятівника” Грицька; друга спроба одружитися → весільний бенкет.)

· Зачитайте фрагменти повісті, у яких автор висловлює своє ставлення до народних традицій та звичаїв.

3. Сприйняття творів інших видів мистецтв

· Перегляньте фрагменти екранізації повісті “Сорочинський ярмарок”. Чи відповідають екранні образи гоголівських героїв вашим уявленням про літературних?

4. Розповідь учителя

— Феномен ярмарку М. В. Гоголь художньо осмислює як святкове дійство, що традиційно організовує народне життя подібно до календарної обрядовості. На перший погляд, ярмарок є хаотичним скупченням торгового люду. Умисно підсилюючи це оманливе враження, М. В. Гоголь узяв до другого розділу повісті епіграф із комедії свого батька: “Що, Боже ти мій, Господи! Чого нема на тій ярмарці! Колеса, скло, дьоготь, тютюн, ремінь, цибуля, крамарі всякі... так, що хоч би в кишені було рублів і з тридцять, то й тоді б не закупив усієї ярмарки”. Однак, попри навмисну хаотичність, ярмарок в інтерпретації М. В. Гоголя постає чинником гармонії народного життя: придбані на ярмарку товари займуть своє місце в господарстві селян, ремісників та інших соціальних верств, сприяючи його оснащенню і впорядкуванню; безладний ярмарковий гомін після завершення торгів стихне й перейде у стрункий спів різних гуртів, які в різних кутках ярмаркової площі й поза нею святкують вдале завершення операцій купівлі- продажу; зрештою весь ярмарковий люд у “Сорочинському ярмарку” об’єднується в єдиному ритмі масового фінального танцю.

Фінал “Сорочинського ярмарку” глибокого символічний. У єдиному танці М. В. Гоголь об’єднав не лише строкатий ярмарковий люд, а й різні часові площини — молодість, представлену Параскою та Грицьком, і старість, представлену старенькими бабусями. Це уособлення не лише різного людського віку, а й минулого та майбутнього. Таким чином, танець у “Сорочинському ярмарку” символізує єдність народу, цілісність народної культури. Ця єдність і цілісність, що не завжди помітна в буденному житті, розкривається в карнавальному ярмарковому дійстві, у сфері святкової сміхової культури.

М. В. Гоголь створив колоритну, неперевершену картину українського ярмарку як традиційного народного свята. Однак художня мета геніального письменника полягала не лише у створенні соковитої картини народного свята — феномен ярмарку досліджено в повісті також в аспекті розкриття сутнісних рис народного характеру, народної душі.

V. УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗДОБУТИХ ЗНАНЬ

1. Складання опорного конспекту (запис до зошитів)

· Складіть опорний конспект уроку за здобутою інформацією.

2. Складання сенкана

· Складіть сенкан “Сорочинський ярмарок”.

VI. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ. РЕФЛЕКСІЯ

1. Завершальне слово вчителя

— Світ “Сорочинського ярмарку” — це світ вільних людей. Воля була для М. В. Гоголя визначальною ознакою українського соціуму. У символічному світі Гоголя немає нічого випадкового. Мабуть, не випадково місце своєї появи на світ Микола Васильович увічнив повістю “Сорочинський ярмарок”. Реальні щорічні ярмарки, які відбувалися у Великих Сорочинцях останньої суботи й неділі серпня, сьогодні є щорічним Гоголівським святом, залучаючи в такий спосіб письменника та його повість до традиційного календарного циклу народних свят Полтавщини й усієї України. Щоразу мовби оновлюючись, текст “Сорочинського ярмарку” актуалізує в сучасному ярмарковому дійстві архетипи української національної культури.

2. Інтерактивний прийом “Однією фразою...”

· Однією фразою по черзі підбийте підсумок уроку.

3. Інтерактивний прийом “Запитання авторові”

· Про що б ви запитали Миколу Гоголя, якби мали нагоду поговорити з ним?

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Підготуватися до контрольної роботи за темою “Проза пізнього романтизму й переходу до реалізму ХІХ ст.”.






Віртуальна читальня Зарубіжної літератури для студентів, вчителів, учнів та батьків.

Наш сайт не претендує на авторство розміщених матеріалів. Ми тільки конвертуємо у зручний формат матеріали з мережі Інтернет які знаходяться у відкритому доступі та надіслані нашими відвідувачами. Якщо ви являєтесь володарем авторського права на будь-який розміщений у нас матеріал і маєте намір видалити його зверніться для узгодження до адміністратора сайту.

Дозволяється копіювати матеріали з обов'язковим гіпертекстовим посиланням на сайт, будьте вдячними ми затратили багато зусиль щоб привести інформацію у зручний вигляд.

© 2007-2019 Всі права на дизайн сайту належать С.Є.А.