Роман як жанр літератури, його формування і провідні ознаки. Різновиди роману XIX ст., національна своєрідність. Творчий шлях Стендаля, його внесок у скарбницю психологічної прози ХІХ ст. Роман “Червоне і чорне”: історія написання - Франція - РОМАН ХІХ СТ.

Роман як жанр літератури, його формування і провідні ознаки. Різновиди роману XIX ст., національна своєрідність. Творчий шлях Стендаля, його внесок у скарбницю психологічної прози ХІХ ст. Роман “Червоне і чорне”: історія написання - Франція - РОМАН ХІХ СТ.

Усі уроки зарубіжної літератури 10 клас I семестр - Профільний рівень + рівень стандарту - 2018

Мета — формувати компетентності: предметні (знання про роман як жанр літератури, його провідні ознаки й різновиди; знання життя та творчості Стендаля; критичне мислення; мовлення; естетичний смак); ключові (уміння вчитися: прагнення нових знань; комунікативну: уміння працювати в групі; інформаційну: уміння знаходити потрібну інформацію, опрацьовувати та презентувати її; загальнокультурну: прагнення збагатити свій світогляд; читацьку активність).

Тип уроку: урок опанування нових знань і формування на їхній основі вмінь та навичок.

Основні терміни й поняття: роман, соціально-психологічний роман.

Міжпредметні зв'язки: всесвітня історія, інформатика.

Обладнання: портрет Стендаля, видання його творів, ілюстрації до них.

ПЕРЕБІГ УРОКУ

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

1. Аналіз контрольної роботи

2. Бліцопитування

· Дайте визначення роману як жанру літератури.

· Які види романів ви знаєте? Наведіть приклади.

· Чим роман відрізняється від інших жанрів літератури?

ІІІ. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ Й МЕТИ УРОКУ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Учитель. Сьогодні ми продовжимо вивчати роман як літературний жанр та познайомимося з життям і творчістю видатного французького письменника. Свої твори він підписував “Стендаль”. Біографія цього письменника, як і його твори, цікавить багатьох, однак далеко не всі знають, що справжнє його ім’я — Марі-Анрі Бейль. Письменник намагався часом привласнити дворянський титул, підписуючись як “Анрі де Бейль”. Імовірно, саме так зробив би і Жульєн Сорель, знаменитий герой його роману.

IV. РОБОТА НАД ТЕМОЮ УРОКУ

1. Лекція вчителя. Теорія літератури (запис до зошитів)

· Стисло занотуйте до зошитів визначення термінів.

Роман (фр. roman — романський) — літературний жанр, найпоширеніший у XVIII-XX ст.; великий за обсягом, складний за будовою епічний твір, у якому широко охоплено життєві події, докладно розкрито історію формування характерів багатьох персонажів.

Як літературознавчий термін слово роман уперше застосував у XVI ст. англійський літературознавець Джордж Патенхем у праці “Мистецтво англійської поезії” (1589). Спочатку романомназивали будь-які віршові твори, написані романською, а не латиною. Згодом так почали називати прозові твори зі специфічною тематикою — любовною (у XVII ст. французький дослідник П’єр Даніель Юе назвав їх історіями “для задоволення та повчання”).

Головними структурними елементами роману є оповідь та відтворюваний нею у просторі й часі уявний світ, населений персонажами, наповнений подіями, уміщеними в сюжет. Крім оповіді (викладу від першої особи) або розповіді (викладу від третьої особи), роману властиві пряма мова персонажів (діалоги, монологи), описи, авторські відступи, а також невласне пряма мова (коли авторський виступ насправді представляє думки персонажа). Залежно від різновиду роману, авторського стилю чи творчої манери письменника співвідношення між ними різняться — від переважання оповіді (розповіді), що є характерним для класичного роману, до переважання опису, діалогу чи монологу (внутрішнього монологу у психологічному романі, опису — у документальному, потоку свідомості — у модерному, колажу з цитат, діалогів та монологів — у постмодерному).

XIX ст.— особливий період у розвитку роману. Його автори — не тільки майстри слова, а вчителі, духовні наставники. З’являються нові сюжетно-композиційні та жанрові різновиди роману, зазнають змін форми типізації. Реалістичні за своєю основою великі епічні твори поступово витісняють романтичні, розквітають жанри історичного й соціально-побутового роману.

Історичний роман — роман, побудований на історичному сюжеті, що відтворює у художній формі якусь добу, певний період історії. У такому романі історичну правду поєднано з правдою художньою, історичний факт — із художнім вимислом, реальних історичних осіб — із вигаданими, вимисел уміщено у межі зображуваної епохи. Для реалістичного роману XIX-XX ст. відповідність історичній правді не виключає звернення до злободенних проблем сучасності. Тому історичний роман має певне ідеологічне призначення. Іноді історична доба — лише тло для змалювання актуальних подій.

Соціально-побутовий роман — основний різновид реалістичного роману, для якого характерна ідеологізація приватного життя, побуту персонажів. Утвердився у XIX ст. Письменники-реалісти, передусім французькі (Стендаль, О. де Бальзак, Ґ. Флобер) та англійські (Ч. Діккенс, В. Теккерей) розширюють сюжетні межі, долучаючи до приватного аспекту зображення сцен та епізодів, що охоплюють життя усього суспільства й доби. Соціально-побутовий роман часто відтворює конфлікт між людиною та суспільством, у такий спосіб намагаючись розв’язати його або констатуючи неможливість цього розв’язання.

Автобіографічний роман — жанровий різновид роману, у якому головним персонажем є сам автор, а події, уміщені у фабулі,— реальні події його життя. Як різновид біографічного роману автобіографічний більш концентровано й послідовно втілює авторські погляди, суб’єктивно трактуючи події та факти життя.

Психологічний роман — різновид роману, у якому відтворено внутрішні переживання особистості, духовну еволюцію, пошуки та внутрішні суперечності героя, які зумовлюють його вчинки та поведінку. Головним об’єктом дослідження у психологічному романі є людина з її неповторним внутрішнім світом. Сформувався у XIX ст. (“Герой нашого часу” М. Ю. Лермонтова; “Пані Боварі” Ґ. Флобера; “Злочин і кара”, “Брати Карамазови”, “Ідіот” Ф. М. Достоєвського та ін.). У реалістичному психологічному романі письменники досліджують уплив соціальних обставин на психологію людини, взаємозв’язок індивідуального та загального. За доби модернізму суспільне не є визначальним, на першому плані — особистість, яка творить свій особливий світ.

Філософський роман — різновид роману, у якому безпосередньо викладено світоглядну або етичну позицію автора. Сформувався в епоху Просвітництва (“Кандід, або Оптимізм” Вольтера, “Жак-фаталіст та його господар” Д. Дідро та ін.), зумовлений потребою в популяризації філософії раціоналізму, осмислення суспільних норм, законів і політичних подій. У ХІХ-ХХ ст. значно поширюються романи соціально-філософський та філософсько-психологічний, де викладено філософські погляди письменника, глобально осмислено історичну епоху у зв’язку з філософією буття особистості (Ф. М. Достоєвський, Л. М. Толстой, Анатоль Франс та ін.).

Наприкінці XIX — у I третині XX ст. остаточно оформилися поліцейський і детективний, а також фантастичний і дамський (“рожевий”) романи.

2. Повідомлення учнів (за випереджальним домашнім завданням)

(Учень (учениця) виступає з оглядом біографи Стендаля)

Стендаль

3. Слово вчителя

— Роман “Червоне і чорне” (1831) — не перший твір Стендаля, який уже відзначився як автор публіцистичних творів з питань мистецтва, музики, історії, а також оповідань, відомої новели “Ваніна Ваніні”, спробував свої сили в драматургії.

Сюжет “Червоного і чорного” заснований на реальній події: убивстві юнаком-простолюдином (гувернером Берте) коханки, матері своїх вихованців. Але цей факт став лише поштовхом для задуму, у якому в описі долі окремої людини синтезовано трагедію століття. У творі є підзаголовок “Xроніка XIX століття” і зазначено час дії: 1827 рік. Такого в літературі ще не було: конкретну реальність сучасної авторові доби скрупульозно відтворено, але не стільки в побутовому плані (звичаї, побут, інтер’єр), скільки в психологічному — як пошук обдарованою молодою людиною свого місця в житті, щастя, крах на цьому шляху через зіткнення з буржуазною дійсністю: суспільство вбиває молодих вихідців із низів, якщо вони намагаються реалізувати свою особистість, виділяються із середовища, що їх оточує.

Епіграфом до першого розділу Стендаль поставив слова Дантона: “Правда, гірка правда”. Правда ця була особливо гіркою тому, що герой роману жульєн Сорель і сам автор “запізнилися народитися”, з’явилися на світ у жорстокі часи, коли “старе вже вмерло, а нове не встигло народитися”. Невипадково письменник неодноразово підкреслює, що провідними кольорами цієї доби стали сірий (мундир чиновника, сутана священика) та чорний (колір загибелі всіх надій). Звідси й різкий контраст “червоного й чорного” в назві: життя та смерть, реакція та революція, повнокровне буття та жалюгідне існування.

V. УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗДОБУТИХ ЗНАНЬ

Складання опорного конспекту (запис до зошитів)

· Складіть опорний конспект уроку за здобутою інформацією.

VІ. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ. РЕФЛЕКСІЯ

1. Інтерактивний прийом “Ґронування” (запис до зошитів)

· За принципом ґронування складіть схему до постаті Стендаля.

2. Усне словесне малювання

· Яким ви уявляєте Стендаля?

3. Інтерактивний прийом “Запитання авторові”

· Про що б ви запитали Стендаля, якби мали нагоду поговорити з ним?

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Прочитати роман “Червоне і чорне” Стендаля, підготувати запитання для однокласників за змістом твору (за методикою взаємозапитань).






Віртуальна читальня Зарубіжної літератури для студентів, вчителів, учнів та батьків.

Наш сайт не претендує на авторство розміщених матеріалів. Ми тільки конвертуємо у зручний формат матеріали з мережі Інтернет які знаходяться у відкритому доступі та надіслані нашими відвідувачами. Якщо ви являєтесь володарем авторського права на будь-який розміщений у нас матеріал і маєте намір видалити його зверніться для узгодження до адміністратора сайту.

Дозволяється копіювати матеріали з обов'язковим гіпертекстовим посиланням на сайт, будьте вдячними ми затратили багато зусиль щоб привести інформацію у зручний вигляд.

© 2007-2019 Всі права на дизайн сайту належать С.Є.А.