Система персонажів, Петербург у романі Ф. М. Достоєвського “Злочин і кара”, їхнє значення в житті Раскольникова - Росія - РОМАН ХІХ СТ.

Система персонажів, Петербург у романі Ф. М. Достоєвського “Злочин і кара”, їхнє значення в житті Раскольникова - Росія - РОМАН ХІХ СТ.

Усі уроки зарубіжної літератури 10 клас II семестр - Профільний рівень + рівень стандарту - 2018

Мета — формувати компетентності: предметні (знання особливостей перебігу російського літературного процесу ХІХ ст., творчого доробку Ф. М. Достоєвського й особливостей роману “Злочин і кара”; уміння аналізувати образи героїв літературного твору, визначати їхнє значення в житті головного героя; творчі здібності; аналітичне мислення; культуру мовлення; естетичний смак ); ключові (уміння вчитися: навички самостійної роботи; пізнавальну активність; комунікативну: навички спілкування в колективі й малих групах; інформаційну: уміння знаходити потрібну інформацію та презентувати її; загальнокультурну: прагнення зрозуміти світ довкола себе; прагнення літературної освіченості; почуття справедливості й гуманізму).

Тип уроку: урок опанування нових знань і формування на їхній основі вмінь та навичок.

Основні терміни й поняття: система персонажів.

Обладнання: портрет Ф. М. Достоєвського, тексти роману “Злочин і кара”, ілюстрації до нього.

ПЕРЕБІГ УРОКУ

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

II. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ Й МЕТИ УРОКУ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Учитель. Коли читаєш роман Ф. М. Достоєвського “Злочин і кара”, видається, від першого знайомства з Раскольниковим до скоєного ним страшного злочину й потім, до покарання героя, час тягнеться довго. Виявляється, минуло лише 13 днів відтоді, як колишній студент вийшов зі своєї комірчини “на пробу” і, зрештою, прийшов у поліцейський відділок, видихнувши слова: “Це я убив...”. Детективний елемент тут є не настільки вагомим, як спроба автора проаналізувати причини духовної деградації людини. Федір Михайлович надзвичайно майстерно розкриває душевний світ свого героя. Автор змальовує докори сумління, страх, який переслідує Родіона, усвідомлення героєм своєї моральної загибелі, безглуздості скоєного. Письменник-психолог до дрібниць простежує всі етапи страшної внутрішньої драми героя, передаючи найпотаємніші думки й порухи душі Раскольникова. Спадає на думку: чому в такому величезному місті не знайшлося нікого, хто б відчув та зрозумів душевну кризу героя? Чому Родіон настільки відмежувався від оточуючих і хто саме оточував його?

ІІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

Рольова гра “Перевтілення” (робота В малих групах за випереджальним домашнім завданням; запис до зошитів)

· Занотуйте до зошитів найсуттєвіше з виступів речників груп.

Примітка. “Перевтілення” — один із різновидів рольової гри. Групам учнів, які отримали випереджальне завдання, пропонують уявити себе в ролі певного літературного героя. Речники від кожної групи почергово займають місце перед класом і говорять від імені героїв (від першої особи), яких представляють, обстоюючи “свою” точку зору й пояснюючи її. Однокласники й учитель можуть ставити їм запитання, на які діти мають відповідати з позицій своїх героїв.

Інструкція ДЛЯ учнів-акторів. Представляючи літературний образ, слід: а) назвати ім’я, особливості зовнішності, соціальне становище, риси характеру, емоційний стан; зазначити ставлення автора до персонажа; б) відзначити авторські засоби відтворення художнього образу, суттєве в характері героя; в) визначити місце героя в літературному творі; виявити типові риси в більшому або меншому колі людей (реальних осіб); г) передати в образі- персонажі людину певного часу й соціального стану; оцінити характер героя з урахуванням авторського ставлення до нього, з погляду сучасності; намагатися пояснити мотиви його поведінки та вчинків.

(По одному речникові від кожної малої домашньої групи стисло характеризують один із персонажів роману Ф. М. Достоєвського “Злочин і кара” (Соня Мармеладова, Аркадій Іванович Свидригайлов, Альона Іванівна, Амалія Федорівна Ліппевехзель, Катерина Іванівна, Лизавета Іванівна, Петро Петрович Лужин, Семен Захарович Мармеладов, Петербург) і/або грають роль цього героя, розповідаючи про нього від першої особи.)

IV. РОБОТА НАД ТЕМОЮ УРОКУ

1. Інтерактивний прийом “Згоден/незгоден”

Примітка. Методику “Згоден/незгоден” можна застосовувати у двох варіантах.

Варіант I. У різних кутках аудиторії вчитель розміщує 4 аркуші паперу з написами: “Згоден”, “частково згоден”, “частково незгоден”, “Незгоден”. Учитель зачитує твердження, починаючи з найпростішого. Учні збираються в кутку з написом, що відповідає їхній позиції, та готуються обстоювати її. Захищати обрану позицію можна індивідуально або в групі, обговоривши аргументи й обравши речника.

Варіант II. Учні сидять на своїх місцях. Учитель зачитує твердження, що передбачають два варіанти відповіді: “Згоден” (згодні залишаються сидіти) та “Незгоден” (незгодні підводяться). Учитель обирає для обстоювання обраної позиції по 2-3 учні з-поміж тих, хто сидить, і тих, хто підвівся.

Варіант II допоможе визначити композицію літературного твору, стисло схарактеризувати персонаж, його дії та вчинки, його також можна використати під час фронтального опитування.

· Місто, у якому розгортаються події першої половини роману “Злочин і кара”, — це гіпотетичне місто N.

· Родіон Раскольников — студент-медик.

· На злочин Раскольникова штовхнуло бажання знайти гроші для завершення навчання.

· Ідею про поділ людей на дві категорії Раскольников виклав у журнальній статті.

· Родіон був жорстоким, не здатним на співчуття будь-кому.

· Якби Раскольников не зізнався у вбивстві, його б не заарештували.

· Родіон почувався винним одразу після скоєння злочину.

· Опинившись на каторзі, герой відчув велике полегшення.

· Соня попрямувала вслід за Раскольниковим на каторгу тому, що почувалася самотньою після втрати батька.

· Роман “Злочин і кара” найбільшою мірою є детективним твором.

2. Літературний диктант “Упізнай героя”

· Найтрагічніша й водночас світла героїня, грішниця з чистою душею: замість презирства, що має викликати повія, вона симпатична й чарівна у своїй самопожертві; замість вульгарної та грубої вуличної продажної жінки читач бачить скромну, лагідну, тиху дівчину, яка соромиться власного заняття, але нічого змінити не може. (Соня Мармеладова.)

· Є двійником Раскольникова, на прикладі якого Ф. М. Достоєвський показує, що може зробити теорія Родіона з людиною; він розпусний і вульгарний, хоча й дворянин; підозрюваний у вбивстві; шантажист. (Аркадій Іванович Свидригайлов.)

· “Маленька суха бабуся, років шістдесяти, з гострими і злими очицями, з маленьким гострим носом, простоволоса. Білобрисе, мало посивіле волосся її було густо змащене оливою. На її тонкій і довгій шиї, схожій на курячу ногу, було намотане якесь фланелеве ганчір’я, а на плечах, незважаючи на жару, теліпалася зовсім потріпана і пожовкла хутряна кацавейка. Стара щохвилини кашляла і кректала”. (Лихварка Альона Іванівна.)

· Квартирна хазяйка Мармеладових, а також Лебезятникова й Лужина; повсякчас перебуває в контрах із Катериною Іванівною, яка у хвилини злості називає її Людвіґовною, чим дуже дратує. На поминах Семена Захаровича мириться з його вдовою, але після спровокованого Лужиним скандалу відмовляє родині Мармеладових у притулку. Мовою оригіналу крім образливого прізвиська “Людвіґовна” має щонайменше дві російськомовні версії по-батькові. (Амалія Федорівна Ліппевехзель.)

· Письмоводитель в поліцейській конторі, товариш Разуміхіна: “Це був зовсім молодий чоловік, років двадцяти двох, з смаглявою і рухливою фізіономією, що виглядав старішим за свої роки, одягнений за модою і фатовато, з проділом на потилиці, розчесаний і напомаджений, з безліччю перснів і каблучок на білих, відчищених щітками пальцях і золотими ланцюжками на жилеті. До якогось іноземця, що був тут, він навіть промовив кілька слів по-французьки, і дуже задовільно”. (Олександр Григорович Замьотов.)

· Йому двадцять сім років. “Висока і жирна людина, з опуклим і безбарвно-блідим, гладко виголеним лицем, з білявим прямим волоссям, в окулярах і з великим золотим перснем на припухлім від жиру пальці”. Самовпевнений, знає собі ціну. (Лікар Зосимов.)

· “Це був помічник квартального наглядача. Він мав рудуваті вуса, що горизонтально стирчали в обидва боки, і надзвичайно дрібні риси обличчя, яке, проте, нічого особливого, крім хіба що нахабства, не виражало”. (Ілля Петрович Порох.)

· Років тридцяти; худа, досить висока й струнка жінка, із прекрасним темно-русявим волоссям, із сухотними плямами на щоках. Погляд її різкий і нерухомий, очі блищать, як у лихоманці, губи запеклися, дихання нерівне й уривчасте. Дочка надвірного радника. Виховувалася в губернському дворянському інституті, закінчила його із золотою медаллю та похвальним листом. Вийшла заміж за піхотного офіцера, утекла з ним із рідної домівки. Опісля його смерті залишилася із трьома малолітніми дітьми у злиднях. (Катерина Іванівна, дружина Мармеладова.)

· Міністерський чиновник; серце у нього досить м’яке, але мовлення вельми самовпевнене, а подеколи надзвичайно зарозуміле, що, порівняно з фігуркою його, майже завжди виглядало смішним; нерозумний, але добрий за характером і по-своєму чесний. (Андрій Семенович Лебезятников.)

· “Менша, зведена (від різних матерів) сестра старої, і було їй уже тридцять п’ять років. Вона працювала на сестру вдень і вночі, була в домі за куховарку і за прачку і, крім того, шила на продаж, навіть підлоги мити наймалася, і все сестрі віддавала. Ніякого замовлення і ніякої роботи не сміла взяти на себе без дозволу старої. <...> ...міщанка, а не чиновниця, дівиця, і з себе дуже негарна, височезна на зріст, з довгими, наче викрученими великими ногами, завжди в стоптаних козлових черевиках, тримала себе охайно. .раз у раз була вагітна. <...> ...смаглява така, наче солдат переодягнений, але, знаєш, зовсім не потворна. У неї таке добре обличчя і очі. Навіть дуже. Доказ — багатьом подобається. Тиха така, покірлива, лагідна, згідлива, на все згідлива. А посмішка в неї навіть дуже гарна”. (Лизавета Іванівна, сестра лихварки.)

· Тип ділка й “капіталіста”; йому сорок п’ять років, манірний, поважний, з обережною й буркотливою фізіономією, похмурий та зарозумілий; хоче відкрити в Петербурзі адвокатську контору;видравшись угору (як сам уважає), високо цінує свої розум і здібності, звик милуватися собою, найбільше цінує гроші. (Петро Петрович Лужин.)

· Титулярний радник. “Це був чоловік років уже за п’ятдесят, середній на зріст і кремезний, з сивиною і з великою лисиною, з жовтим, навіть зеленкуватим, набряклим від постійного пияцтва обличчям і припухлими повіками, з-за яких блищали маленькі, мов щілинки, але збуджені червонуваті очиці. Та щось було в ньому дуже дивне, в погляді його світилася начебто навіть захопленість,— може статися, там були і тяма, і розум,— та водночас прозирало немов і божевілля. Одягнений він був у старий, зовсім зношений чорний фрак з обірваними ґудзиками. Один тільки ще якось тримався, на нього він і застібався, певно все ще стараючись дотримуватись вимог пристойності. З-під нанкового жилета стирчала манишка, вся зібгана, забруднена і залита. Обличчя його було голене, як годилося чиновникові, але і давно, так що вже густо почала проступати сиза щетина. Та й у манерах його справді було щось солідно-чиновницьке. Але він хвилювався, куйовдив волосся і підпирав іноді, в тузі, обома руками голову, поклавши продрані лікті на мокрий і липкий стіл”. (Семен Захарович Мармеладов.)

3. Аналіз образів героїв літературного твору (робота В групах)

· Ми ще жодного слова не сказали про АВДОТЬЮ Романівну й Пульхерію Олександрівну, відповідно сестру й матір Родіона. Схарактеризуйте у 2 групах: 1-ша група — Дуню Раскольникову, 2-га — матір Дуні й родіона. Наведіть цитати.

V. УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗДОБУТИХ ЗНАНЬ

Творча робота

· Напишіть міні-есе “Оточення Раскольникова”.

(Учні складають план міні-есе та виконують роботу на чернетках.)

VI. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ. РЕФЛЕКСІЯ

Інтерактивний прийом “Одне слово про героя”

· Висловіть одне слово, що характеризує героя: “Петербург у романі Ф. М. Достоєвського “Злочин і кара”...”.

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Для всіх: завершити міні-есе “Оточення раскольникова”, підготуватися до уроку-семінару за романом Ф. М. Достоєвського “Злочин і кара”.

Випереджальне (індивідуальне; 2-3 учні): підготувати повідомлення про біблійні мотиви, символізм та поліфонізм твору, а також про переклади роману українською, значення творчості Ф. М. Достоєвського та вшанування його імені.

Примітка. Під час проведення семінару з індивідуальною роботою учні обирають навчальне завдання за темою, складають план завдання, визначають різновид навчальної діяльності й форми звітності. Учитель дає учням змогу ознайомитися із так званим банком даних, що полегшує дітям обрання конкретного елемента діяльності. Варіанти можливих завдань, види діяльності та форми звіту оформлюють у вигляді таблиці й розміщують перед початком проведення семінару на дошці.







Віртуальна читальня Зарубіжної літератури для студентів, вчителів, учнів та батьків.

Наш сайт не претендує на авторство розміщених матеріалів. Ми тільки конвертуємо у зручний формат матеріали з мережі Інтернет які знаходяться у відкритому доступі та надіслані нашими відвідувачами. Якщо ви являєтесь володарем авторського права на будь-який розміщений у нас матеріал і маєте намір видалити його зверніться для узгодження до адміністратора сайту.

Дозволяється копіювати матеріали з обов'язковим гіпертекстовим посиланням на сайт, будьте вдячними ми затратили багато зусиль щоб привести інформацію у зручний вигляд.

© 2007-2019 Всі права на дизайн сайту належать С.Є.А.