Література на межі ХІХ-ХХ ст. (огляд). Модернізм як літературно-мистецький напрям порубіжжя ХІХ-ХХ ст. - ПЕРЕХІД ДО МОДЕРНІЗМУ. ВЗАЄМОДІЯ СИМВОЛІЗМУ Й ІМПРЕСІОНІЗМУ В ЛІРИЦІ

Мета — формувати компетентності: предметні (знання про символізм як літературний напрям останньої третини ХІХ — початку ХХ ст., його джерела й філософсько-естетичні засади, видатних представників; знання особливостей формування нових художніх напрямів і течій межі ХІХ-ХХ ст.; уміння знаходити ознаки декадентства у творах мистецтва; читацьку активність; естетичний смак); ключові (уміння вчитися: прагнення нових знань; пізнавальну активність; навички самостійної роботи; навички оцінювання культурно-мистецьких явищ; комунікативну: навички роботи в групі й колективі; толерантне ставлення до думок і почуттів оточуючих; інформаційну: уміння знаходити потрібну інформацію та презентувати її; загальнокультурну: прагнення літературної освіченості; гуманістичний світогляд).

Тип уроку: урок опанування нових знань і формування на їхній основі вмінь та навичок.

Міжпредметні зв'язки: всесвітня історія, українська художня культура (мистецтво), українська література.

Основні терміни й поняття: символізм, модернізм, декадентство.

Обладнання: репродукції картин художників-імпресіоністів, роздавальний матеріал.

У будь-якому мистецтві є те, що лежить на поверхні, і символ.

О. Уайльд

ПЕРЕБІГ УРОКУ

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

1. Аналіз контрольної роботи (твору-роздуму)

2. Інтерактивний прийом “Мозковий штурм”

· Що ви знаєте про розвиток людства на порубіжжі ХІХ-ХХ ст.?

ІІІ. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ Й МЕТИ УРОКУ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Учитель. Саме наприкінці ХІХ ст. стали відчутними тривожні симптоми суспільно-історичного розвитку багатьох країн світу. Там, де зовні панували правопорядок, мораль, релігія, раптом завирувала деструктивна стихія, яку неможливо було осягнути розумом: жорстока ринкова боротьба в промисловості, нищівні імперіалістичні війни, соціальні революції тощо. Песимістичні настрої, неприйняття нової жорстокої моралі, відчуття втрати віри в майбутнє, індивідуалізм стали наслідками передчуття неминучих історичних та соціальних катаклізмів. Кризи також зазнало духовне життя західного суспільства. Мистецтво, наука й філософія відшукували шляхи подолання кризових ситуацій, намагаючись стати духовною опорою для людини. Гостро постало питання про роль і місце ірраціонального на тлі вияву людських пристрастей. Підґрунтям нової прогресивної філософської думки стають життєві явища в їхній мінливості й суперечливості. Об’єктом дослідження таких філософів, як А. Шопенгауер, Ф. Ніцше, З. Фрейд та ін., стає їхній сучасник, що почувається пригніченим і знеособленим уламком тогочасного суспільства, зі своїми радощами та сподіваннями, смутком та негараздами.

Розмірковуючи про сутність буття, деякі письменники заглиблювалися у філософію та поєднували у своїй творчості наукове мислення й художню уяву. Наприклад, Марсель Пруст, прослухавши курс лекцій філософа А. Берґсона, присвятив себе літературі; Ф. Ніцше, закінчивши навчання на філологічному факультеті Лейпцизького університету, звернувся до філософії. Ця доба стала перехідним періодом, зумовивши складність розвитку тогочасного літературного процесу.

Розгляньмо сьогодні різні аспекти цього розвитку. Занотуйте до зошитів основні проблеми уроку.

Основні проблеми уроку

1. Доба кризи гуманістичної культури.

2. Декадентські настрої: як вони позначилися на мистецтві.

3. Формування нових художніх напрямів і течій: натуралізм, імпресіонізм.

4. Символізм — один із найзначніших напрямів у літературі останньої третини ХІХ — початку ХХ ст.

5. Філософсько-естетичні засади європейського символізму, його видатні представники (П. Верлен, А. Рембо, С. Малларме та ін.).

IV. РОБОТА НАД ТЕМОЮ УРОКУ

1. Інтерактивна вправа “броунівський рух” (робота В групах)

Примітка. інтерактивна вправа “Броунівський рух” — прийом, за допомогою якого за стислий проміжок часу учні вивчають значний за обсягом теоретичний матеріал і повідомляють його зміст однокласникам за принципом “навчаючись сам, навчаю інших”. Учні об’єднуються в групи. Кожна група отримує картку з текстом, дібраним учителем. Після прочитання й обговорення змісту представники групи переходять до інших груп, повідомляючи здобуту інформацію. Процес переходу від групи до групи завершується після того, як кожен учень класу ознайомився з усім теоретичним матеріалом.

· У 5 групах опрацюйте текст на картках. Після цього по черзі по одному представникові від кожної групи переходитимуть до інших груп і в такий спосіб обмінюватимуться здобутою інформацією. Наприкінці роботи кожний має знати зміст усіх 5 карток.

Теми карток для опрацювання В групах

Примітка. Ми пропонуємо тематичний напрям текстів для опрацювання учнями. Яку саме інформацію слід дібрати — учитель обирає на власний розсуд, зважаючи на рівень навчальних досягнень учнів конкретного класу.

Картка № 1. Переоцінка цінностей наприкінці XIX ст.

Картка № 2. Як подолати кризу?

Картка № 3. Палітра напрямів і стилів.

Картка № 4. Дух символізму.

Картка № 5. Оновлюючи поетичну свідомість.

2. Експрес-опитування

· Поясніть своє розуміння вислову криза гуманістичної культури.

· Які чинники визначали духовний клімат у літературі на межі ХІХ-ХХ ст.?

· Розкажіть про культурну й літературну ситуацію кінця ХІХ ст.

· Що називають декадентськими настроями?

· Як декадентські настрої позначилися на мистецтві?

· Назвіть стилі, що панували в царині літератури на межі ХІХ- ХХ ст.

· У чому полягають основні принципи символізму як світогляду й естетики?

· Чим зумовлене поширення символізму в європейській культурі?

· Якою є роль символізму в мистецтві й літературі кінця ХІХ — початку ХХ ст.?

· Назвіть імена найвідоміших поетів та письменників — прихильників символізму.

3. Узагальнення вчителя (запис до зошитів)

— Криза, якої зазнало суспільство наприкінці ХІХ ст., спонукала багатьох митців до пошуків нових шляхів у мистецтві.

Артур Шопенгауер уважав, що глибинною сутністю всього живого є ірраціональна егоїстична світова воля. Науковець застерігав щодо відсутності будь-якого порятунку від страждання, окрім утрати волі до життя. Його теорія викликала неабияку зацікавленість інтелігенції та вплинула на розвиток декадентського мистецтва, що стало підґрунтям символізму.

Інший мислитель, Фрідріх Ніцше, започаткував теорію, що дістала назву філософія життя. За його твердженням, людина сама стає змістом і мірилом цінності всіх речей, оскільки “створила таке ціле, щоб мати можливість повірити у власну цінність”. Він уважав, що не слід чекати Божої допомоги, оскільки людина має самотужки долати як свої слабкості, так і свою могутність. Філософ розглядав життя людини як взаємодію біологічного, суспільного й суб’єктивно-духовного. Ніцше запевняв, що європейська культура прямує до катастрофи. Експресіоністи й футуристи у своїй творчості відштовхувалися від теорії Ф. Ніцше.

Анрі Берґсон уважав, що розум може дати людині тільки нижчі знання, забезпечити вищі знання можуть раптове прозріння й інтуїція. Мистецтво він називав формою пізнання світу. Думки мислителя вплинули на остаточне формування експресіонізму.

Не менш важливою була психоаналітична теорія віденського лікаря-психіатра Зиґмунда Фрейда, який розглядав людину як поєднання трьох елементів: природне “я” (носій плотських бажань) — підсвідомість, раціоналістичне “я” — свідомість, моральне “я” — надсвідомість. За теорією Фрейда, людина є жертвою боротьби між усіма елементами її особистості. Ця концепція позначилася на розвитку сюрреалізму.

Проблема сенсу людського життя у світі, що втратив стабільність, зацікавила данського філософа Серена К’єркеґора, який обстоював радикальну самотність людини, її свободу перед “загальним” — світом культури, уважаючи основними параметрами буття можливість вибору, відчай і страх.

Австрійський психоаналітик і філософ Карл Ґюстав Юнґ розглядав питання історії крізь призму позасвідомої діяльності людської душі. Бажання науковця зазирнути за межі набутого поколіннями досвіду, що зберігається у спогадах конкретного індивіда, сприяло перетворенню психоаналізу на філософію культури.

До об’єктивістського, фактографічного зображення дійсності, трактування обумовленості людського характеру біологічними, спадковими чинниками й соціально-матеріальним становищем закликали прихильники іншого літературного напряму — натуралізму. Він виник у Франції в 1870-ті рр., у 1880-1890-х рр. поширився в літературі решти європейських країн та США. Натуралісти прагнули з науковою точністю відтворювати дійсність, описуючи конкретні картини життя й середовища, у яких перебуває людина, та відмовляючись від їхнього інтерпретування (їхні твори — це “клінічний документ”, “історія спадкової хвороби”, “протокол судової експертизи”, “точна копія факту”). Теоретичні засади напряму розробляли брати Ж. та Е. Ґонкури, а також І. А. Тен, Е. Золя.

Провідним художнім методом ХХ ст. став модернізм, розвитку якого сприяли новітні філософські системи й мистецькі концепції. Символізм — один із його напрямів — сформувався в надрах декадансу, на становлення й розвиток якого значною мірою вплинула філософська концепція А. Шопенгауера. Інакше кажучи, щоб зрозуміти символізм, потрібно зрозуміти філософію Шопенгауера.

V. УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗДОБУТИХ ЗНАНЬ

1. Сприйняття творів інших видів мистецтв

· Перегляньте репродукції картин М. О. Врубеля “Перлина”, “Демон”; Дж. С. Е. Енсора “Скелети прагнуть тепла”; Ж. Дельвіля “Орфей”; Ґ. Клімта “Музика”, “Саломея”; К. Моне “Враження. Схід сонця”; Д. Россетті “Марення”; П. Ґоґена “Звідки ми? Хто ми? Куди ми йдемо?”; Марка Шагала “Дзеркало”. Назвіть ознаки мистецьких стилів і напрямів помежів’я XIX- XX ст., що втілені в цих роботах.

2. Складання опорного конспекту (запис до зошитів)

· Складіть опорний конспект уроку за здобутою інформацією.

VI. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ. РЕФЛЕКСІЯ

Інтерактивний прийом “Мікрофон”

· Завершіть речення: “Найважливішим сьогодні на уроці я вважаю...”.

VІІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Опрацювати опорний конспект уроку й відповідний матеріал підручника, скласти опорні схеми за опрацьованим матеріалом.